Концепція дослідження мінерально-сировинних ресурсів та комплексу Подільского регіону. Рекомендації раціонального використання мінеральної сировини, гірничопромислових відходів, мінімізація наслідків негативного впливу гірничих робіт на довкілля.
Аннотация к работе
Теорія і практика конструктивно-географічного аналізу мінерально-сировинних ресурсів Подільського реґіонуАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук Робота виконана на кафедрі фізичної географії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України Науковий консультант: доктор географічних наук, професор Ковальчук Іван Платонович, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра конструктивної географії та картографії, завідувач Офіційні опоненти: доктор геграфічних наук, професор Денисик Григорій Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра фізичної географії, завідувач доктор географічних наук, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Рудько Георгій Ількович, Інститут геологічних наук НАН України, головний науковий співробітник; Державна комісія України по запасах корисних копалин, голова доктор географічних наук, професор Барановський Володимир Андрійович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ картографічного моделювання розвитку і розміщення продуктивних сил України, завідувач Захист відбудеться 11 листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: м.Трансформаційні процеси в економіці, які в Україні тривають невиправдано довго, спричинили кризові явища у різних галузях господарства, у тому числі і в мінерально-сировинному комплексі. Не виконуються плани природоохоронних заходів, зокрема, дуже повільними темпами проводяться рекультиваційні роботи; інформація про стан мінерально-сировинного комплексу та проблеми, повязані з його функціонуванням, розпорошена в різних організаціях і відомствах, що не сприяє створенню цілісного уявлення про мінерально-ресурсний потенціал тих чи інших територій. У цьому контексті конструктивно-географічні дослідження, спрямовані на оптимізацію використання МСР та розвитку мінерально-сировинних комплексів реґіонів України, можуть відіграти стрижневу роль, про що наголошується у недавніх публікаціях провідних українських географів (Л.Г.Руденко, В.П.Палієнко, Л.М.Шевченко та ін., 2003; Л.Г.Руденко, В.П.Палієнко, В.Д.Байтала та ін., 2004; В.А.Барановський, П.Г.Шищенко, 2004; В.П.Руденко, 1999; В.П.Руденко, О.І.Чернюх, 2004). Виходячи з цих міркувань, актуальним є розроблення концепції та здійснення аналізу стану мінерально-сировинних ресурсів окремих реґіонів держави, оцінки їхнього потенціалу, створення моделей діючих і перспективних МСК, обґрунтування системи оптимізаційних рекомендацій, спрямованих на поліпшення функціонування гірничовидобувної і переробної галузей промисловості, конструювання і реалізації надійних та ефективних моделей збалансованого розвитку територій, раціонального використання ресурсів надр і розвязання природоохоронних завдань. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад конструктивно-географічних досліджень мінерально-сировинних ресурсів реґіону (МСРР), розробленні концепції аналізу МСР, оцінюванні їхнього потенціалу, моделюванні стану і прогнозуванні тенденцій розвитку мінерально-сировинного комплексу, обґрунтуванні оптимізаційних заходів щодо функціонування системи МСР-ГПВ і вирішення геоекологічних проблем реґіону, спричинених гірничовидобувною діяльністю.У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні засади конструктивно-географічних досліджень мінерально-сировинних ресурсів реґіону” сформовано поняттєво-термінологічну систему “мінеральні ресурси-гірничопромислові відходи”, подано критичний аналіз існуючих класифікацій мінеральних ресурсів та запропоновано авторські варіанти класифікацій агрохімічної і будівельної сировини, взаємоувязку класифікацій МСР-ГПВ; проаналізовано підходи до вивчення мінеральних ресурсів, обґрунтовано необхідність конструктивно-географічного підходу до аналізу та оцінювання стану і розвитку мінерально-сировинного потенціалу окремих реґіонів, областей, районів, розроблено методологічні засади конструктивно-географічних досліджень МСРР. Отже, суть конструктивно-географічних досліджень мінерально-сировинних ресурсів реґіону полягає у всебічному аналізі та оцінці даного виду ресурсів як важливого складника інтегрального природно-ресурсного потенціалу території, створенні моделей існуючих і перспективних територіально-господарських структур мінерально-сировинної орієнтації, прогнозуванні тенденцій розвитку та визначенні шляхів оптимізації функціонування мінерально-сировинного комплексу, оцінці масштабів впливу гірничого виробництва на геоекологічний стан довкілля та обґрунтуванні управлінських рішень у галузі раціонального використання МСР, утилізації ГПВ та мінімізації негативних наслідків гірничих робіт у реґіоні.