Теоретико-методологічне обґрунтування та практичне втілення дидактичної системи управління пізнавальною діяльністю у навчанні природничої науки. Психолого-педагогічні та фізіологічні механізми об"єктивізації контролю і корекції у вивченні фізики.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана в Камянець-Подільському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий консультант: Сергєєв Олександр Васильович, доктор педагогічних наук, професор, академік Міжнародної педагогічної академії, Запорізький державний університет, завідувач кафедри фізики і методики викладання фізики. Офіційні опоненти: Гончаренко Семен Устимович, доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України Інститут педагогіки і психології професійної освіти, провідний науковий співробітник лабораторії професійного навчання у закладах профтехосвіти; Тичина Ірина Іллівна, доктор фізикоматематичних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Пінкевич Ігор Павлович, доктор фізикоматематичних наук, професор, Національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теоретичної фізики.Провідний концептуальний задум проведеного дослідження полягає в тому, що тільки власна пізнавальна діяльність субєкта є джерелом його знань раціонально-логічного та емоціонально-ціннісного характеру і результативністю цього процесу можна цілеспрямовано управляти на основі використання цілей еталонів інтегральної якості, таких, що охоплюють собою змістову, діяльнісну та особистісну сторони процесу пізнання; якщо при цьому в навчанні фізики постійно орієнтуватимемо учня на відповідні до обраних цілей еталонів установки та рефлексії, адекватну самооцінку можливостей та педагогічну гігієну стресових навчальних ситуацій, корисний і посильний результат пізнавальної діяльності та належне емоційне забарвлення цього процесу, то за таких умов функції учителя все більшою мірою стають менеджерськими, а його допомога учневі на завершальних фазах навчання набуває спадного характеру, оскільки процес формування нового фізичного знання поступово переходить у площину саморегульованого протікання [5; 8; 76 та ін.]. Практичне значення роботи визначається: створенням на підставі комплексного розвязання проблеми і впровадженням, зокрема на базі розробленої методики та вироблених технологічних схем, у практику середніх закладів освіти та педагогічних вузів дидактичної системи цілеспрямованого управління формуванням фізичного знання, яка дозволяє забезпечувати гарантоване досягнення проектованих фіксованих результатів у навчанні фізики (ЗЗ, НС, РГ, ПВЗ, УЗЗ, Н, П); виданням навчально-методичних посібників і матеріалів, а саме: навчальних програм [21; 27; 28; 75], навчальних посібників для учнів і студентів [4; 7; 911; 16; 17; 19; 31; 34; 36; 37; 42; 6063 та ін.], методичних посібників і розробок для вчителів [26; 2932; 35; 51 та ін.], методичних рекомендацій щодо викладання окремих питань шкільного курсу фізики, в орієнтації на фіксовані результати навчання [2; 11; 14; 16 та ін.]; створенням дидактичного комплексу підтримки цілезорієнтованого навчання фізики, основу якого становлять: цільова навчальна програма; навчально-методичні посібники, орієнтовані на фіксовані результати навчання; збірники навчальних фізичних задач еталонного характеру; смисловозорові підсилювачі засвоєння навчального матеріалу; еталонні вимірники якості знань; технологічні схеми коригування навчально-пізнавальною діяльністю; розробкою і запровадженням у процесі підготовки майбутніх учителів фізики та на курсах підвищення їхньої кваліфікації спецкурсу "Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у навчанні фізики" та спецкурсу з відповідної магістерської підготовки "Технології управління у навчанні фізики", що значною мірою сприяє професійному становленню вчителя та викладача фізики; започаткуванням на базі кафедри методики викладання фізики і ТЗН Камянець-Подільського державного педуніверситету лабораторії технологічних досліджень і впроваджень з проблеми "Управління пізнавальною діяльністю в навчанні фізики". Відповідно до стратегій обєктивізації контролю та цілеспрямованого управління результати дослідження можуть бути використані для: прогнозування та розробки сучасної моделі фізичної освіти; створення стандартів фізичної освіти; розробки та уточнення навчальних планів і цільових програм; удосконалення (що надзвичайно актуально в умовах переходу на проектно-евристичні та проектно-креативні схеми навчання) підручників, навчально-методичних посібників, навчально-методичного комплексу; проектування освітнього середовища, яке б задовольняло вимогу забезпечення фіксованих результатів у навчанні фізики; створення системи еталонних вимірників якості знань з фізики тощо. Основні результати дослідження доповідалися на: 2й міжнародній науково-методичній конференції "Нові технології в викладанні фізики: школа і вуз" (Москва, 2000 р.); 2й міжнародній науково-методичній конференції "Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів" (Суми, 1995 р.); 2й Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю "Шляхи удосконалення фундаментальної і професійної підготовки вчителів фізики" (Київ, 1995 р.