Дослідження процесу підготовки магістрів музичного мистецтва в педагогічних навчальних закладах. Теоретичне підґрунтя модернізації мистецької підготовки магістрів. Основні складники модульного навчання студентів магістратури і специфіка його моніторингу.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукНауковий консультант: доктор педагогічних наук, професор ПАДАЛКА Галина Микитівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор АФАНАСЬЄВ Юрій Львович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри мистецтва та експертної діяльності; доктор педагогічних наук, професор РОСТОВСЬКИЙ Олександр Якович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри музичної педагогіки і хореографії; Захист відбудеться "8" вересня 2010 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у Національному педагогічному університеті імені М.П.Недостатність наукової розробки і потреби сучасної практики зумовлюють доцільність теоретичного обґрунтування якісно нових можливостей у змісті й організаційно-методичному забезпеченні навчального процесу в магістратурі музично-педагогічного профілю, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження - "Теорія і методика підготовки магістрів музичного мистецтва в педагогічних університетах". Ґрунтуючись на теоретичних ідеях щодо національної парадигми підготовки фахівців з мистецтва, гуманістичної основи музичного навчання, аксіологічних підходів до навчання музикантів-педагогів, екзистенційно-емоційного напряму мистецького навчання та його акмеологічної спрямованості, а також прогностичних орієнтирів фахової підготовки, концептуальні засади нашого дослідження сконцентровано у визначенні положення щодо провідної ролі консолідаційного підходу в системі підготовки магістрів музичного мистецтва. На відміну від традиційної орієнтації навчального процесу в магістратурі переважно на мистецько-фаховий розвиток студентів порівняно із педагогічною і науково-дослідницькою підготовкою, встановлено, що ефективність підготовки магістрантів суттєво залежить від впровадження консолідаційного підходу, при якому може бути досягнута міцна взаємодія, обєднання музично-фахового, педагогічно-практичного, науково-дослідницького напрямів підготовки з одночасним збереженням змісту кожного з них. Таким чином, інтегральний результат навчання фахівців у магістратурі знаходить відображення у підготовленості магістрів музичного мистецтва до професійної роботи, яка передбачає глибоку їх обізнаність у мистецькій, педагогічній, науково-дослідницькій сферах, сформований досвід творчої діяльності в означених напрямах та високий рівень володіння спеціалізовано-профільними уміннями і навичками в галузі викладання музичних дисциплін. У дослідженні розроблено і обґрунтовано провідні принципи підготовки магістрів музичного мистецтва, а саме: культурологічної спрямованості музично-фахового, педагогічно-практичного, науково-дослідницького навчання; музично-профільної спеціалізації навчання майбутніх фахівців; опори на навчально-професійний досвід магістрантів; дотримання у процесі навчання партнерсько-колегіальних взаємостосунків між викладачами і майбутніми фахівцями з музичного мистецтва; реалізації інтеграційних процесів у навчанні магістрів музичного мистецтва.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено обєкт, предмет, мету, представлено його концепцію, завдання, розкрито методологічну і теоретичну основу дослідження, охарактеризовано методи та етапи експериментально-дослідної роботи, показано наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження. У першому розділі - "Магістерська підготовка як феномен педагогічної науки і практики" - зроблено аналіз розвитку освіти та підготовки магістрів у історичному аспекті, подано характеристику сучасних здобутків педагогіки в цій галузі, наведено авторське розуміння сутності магістерської підготовки у сфері музичної педагогіки; з метою визначення основних напрямів вирішення поставлених у дисертації теоретичних та прикладних завдань окреслено провідні теоретичні підходи до підготовки фахівців з музичного мистецтва, до яких віднесено: національна парадигма підготовки фахівців з мистецтва, гуманістичні основи музичного навчання, аксіологічні підходи до навчання музикантів-педагогів, екзистенційно-емоційний напрям мистецького навчання, його акмеологічна спрямованість та прогностичні орієнтири підготовки. Історичний генезис терміну "магістр" повязаний з ідеями провідних митців Стародавнього Риму і відтворює еволюцію його розвитку від виникнення до сучасного його розуміння в Україні як фахівця вищого освітньо-кваліфікаційного рівня, що передбачає здобуття особою повної вищої освіти з відповідної спеціальності на базі освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" (базова вища освіта), або освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" (повна вища освіта), а також вищої освіти, здобутої до запровадження в Ук