Поняття про сутність, причини і механізми старіння. Біологічні теорії і соціально-психологічні підходи до визначення старіння. Основні тези теорії "програмованого" старіння. Принципи та визначення феномена старості в екзистенціальній психології.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА ІНСТИТУТ ЛЮДИНИ Реферат на тему: «Теорії старіння і старості» з навчальної дисципліни: ГеронтопсихологіяДослідження процесу старіння, що є предметом вивчення різних медико-біологічних, психологічних і соціологічних шкіл, показує, що протягом життя настає певний момент, при якому процес розвитку, тобто збагачення й ускладнення функціонування внутрішніх органів, а також відповідного забезпечення організму, сповільнюється, а згодом переходить у стадію регресу, або інволюції, що отримало назву старіння. На думку дослідників у галузі біології, старіння і смерть є базовими, сутнісними біологічними властивостями, що відбивають функціонування і еволюцію всіх живих організмів, включаючи людину. Біологи досліджують організм, намагаючись виміряти природу і межа вікових змін, зрозуміти, чим викликані ці зміни, як їх можна контролювати, коректувати, як можна помякшити наслідки процесу старіння. Биррен, проаналізувавши літературу з старіння, прийшов до наступного висновку: біологи забезпечують визначення старіння (старості) частіше, ніж психологи, а соціологи ніколи його не дають. Тут можна говорити про психологічну асиметрії своєї і «чужий» старості, коли індивіду видається, що він старіє швидше або повільніше, ніж всі інші; біологічне старіння - біологічні зміни організму з віком (інволюція); соціальне старіння - як індивід повязує старіння з суспільством; поведінку і виконання соціальних ролей старшими.