Стадії психосоціального розвитку особистості. Визначальний вплив неусвідомленого психічного життя на особистість. Здібність людини переборювати життєві труднощі психосоціального характеру. Позитивні й негативні компоненти психосоціальної кризи.
Аннотация к работе
Теорії соціально-психологічного розвитку особистості у пізній зрілості в контексті соціальної роботиЕріксон ретельно обрисував напрямок, у якому вдосконалюється «Я» людини через певну послідовність психосоціальних стадій, починаючи від народження, через зрілі роки й старість до самої смерті. У широкому контексті історії розвитку індивіда, люди в нескінченній боротьбі вирішують все нові й нові проблеми, повязані з їхнім розвитком; вони переживають поворотні моменти у своєму житті, набувають нових якостей «Я» й змінюються. Практично у всіх культурах цей період знаменує початок старості, коли людині доводиться пристосовуватися до зменшення фізичної сили й погіршення здоровя, до відокремленого способу життя й погіршення матеріального становища, до смерті подружжя й близьких друзів, а також до встановлення нових відносин з людьми свого віку[6]. «Лише у того, пише Еріксон, хто якимось чином піклувався про справи й людей, хто переживав тріумфи й поразки в житті, хто був натхненником для інших і висував ідеї тільки у того можуть поступово дозрівати плоди семи попередніх стадій. Еріксон сформулював теорію, у якій суспільство й сама людина рівнозначні у формуванні особистості протягом усього життя.