Походження української мови, що має багато спільних слів із санскритом та іншими спорідненими мовами - грецькою, ісландською, давньоперською, вірменською тощо. Докази давності української мови професора Ющука. Теорія І. Огієнка та М. Грушевського.
Аннотация к работе
«Українська мова професійного спрямування»Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче бє по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері. Коли йдеться про походження української мови, переважна більшість зацікавлених сприймає цю проблему як походження сучасної української мови, тобто тієї, яку вони чують щодня по радіо й телебаченню і використовують у щоденному спілкуванні між собою, яку вивчали в школі, якою читають книжки, газети й часописи. Проте слід памятати, що національна мова складається з двох самостійних гілок: спільної для всієї нації літературної мови, відшліфованої майстрами художнього слова, і мови народної, яка досить відрізняється в різних діалектних ареалах.Найдавніші письмові памятки, що дійшли до наших днів, написані були тисячу літ до нової ери мовою давніх жителів Індії, що має назву “санскрит”. Учені реконструюють прамову на основі законів зміни звуків та граматичних форм, рухаючись, так би мовити, у зворотному напрямку: від сучасних мов - до спільної мови. У різних мовах споріднені слова часом звучать дуже по-різному, але ці відмінності підпорядковані певним звуковим закономірностям. Порівняйте українські та англійські слова, що мають спільне походження: день - day, ніч - night, сонце - sun, матір - mother, син - son, око - eye, дерево - tree, вода - water, два - two. Деякі вчені вважають, що субстратною мовою для прасловян, котра “запустила” в дію закон відкритого складу, була неіндоєвропейська мова трипільців, які населяли теперішні українські землі (субстратна мова - поглинута мова, яка залишила в мові-переможниці фонетичні та інші сліди).До речі, написана книга була до кириличним підрядковим письмом (так писалися давньоіндійські веди на санскриті).Отже, українська мова, за «Велесовою книгою» Російський мовознавець, професор Петербурзького університету, відомий мовознавець Ф.Буслаєв, дослідивши лексику і фразеологію «Слова о полку Ігоревім», інші писемні памятки давньоруської доби, памятки чеської літератури, дійшов до висновку, що українська мова значно древніша від мови російської. У своїй статті «Подолаймо комплекс меншовартості» (УМЛ березень 2008, №12) вчений подає прямі і опосередковані докази давності української мови: 1.Українська мова напрочуд близька до латинської: розрізняються звуки г і Ґ (genus - рід, hostis - ворог); в обох мовах однакова система голосних звуків: чергування звуків у-в в словах (nauta-моряк, navis - корабель, наука-навчання); в архаїчній латині було 8 відмінків, у тому числі кличний і два місцевих. 1500 років тому(коли серби і хорвати переселялися з України на Балкани) мова наших предків мала багато специфічних рис, які становлять визначальні особливості сучасної укр. Мови: У серб. і хорв. мовах (у діалектах) на місці колишнього ять звучить і: діло, літо, дід; Відбувається чергування нога-нози, рука-руци, муха-муси; Однаково звучить кличний відмінок: лекар-лекару, сестра-сестро, друг-друже, сестрица-сестрице; Власне українські слова вживаються у сербській мові: китица, коливо, кутній, калюжа, вир, кожух, Відтак 1500 років тому вже була українська мова,-хоча,певна річ, вона ще так не називалася.Основний словниковий фонд української мови містить чотири пласти словянських слів: спільноіндоєвропейська лексика ; прасловянські слова ; власно українські слова, наявні тільки в українській мові ; запозичення з інших словянських мов. За радянських часів до лексичного складу ввійшло багато русизмів, які часто вводилися без адаптування до вимог граматичної системи. І офіційно забороняли, і оголошували неіснуючою чи придуманою німцями, і вважали діалектом російської чи польської мови, і тримали в мовних гетто, й оцінювали як "хлопську", "колхозну" і підлаштовували її під іншу мову з метою прискорення її злиття в імя світлого майбутнього всього людства, і прославляли її "небувалий розквіт" завдяки дружнім впливам, - а вона таки живе.