Аналіз основних підходів до структурних змін в економіці держав світу. Уточнення сутності процесу деіндустріалізації. Характеристика макроекономічних показників економіки України. Причини скорочення обсягів промислового виробництва в структурі експорту.
Аннотация к работе
Львівський національний університет імені Івана ФранкаПитання сутності деіндустріалізації як економічного явища, визначення підходів до структурних змін в економіці розглядали в своїх працях такі відомі вчені-економісти, як, зокрема, В. Для досягнення поставленої мети було вирішено такі основні завдання: розглянуто сутність економічної категорії «деіндустріалізація»; встановлено її звязок з такими категоріями, як «економічний розвиток», «економічне зростання»; визначено основні чинники впливу на економічний розвиток держав в контексті відомих економічних теорій. Загалом можна визначити економічний розвиток як сукупність певних змін економічного, соціального, а також політичного характеру, наслідком яких є зростання рівня життя населення, адже тільки тоді економічний розвиток означає прогрес та позитивні зміни в економіці. Левер виділив кілька основних визначень поняття деіндустріалізації: - процес поступового переходу від виробництва товарів до виробництва послуг, за якого в кінцевому результаті зменшується частка промислового виробництва і збільшується частка послуг, що також можна віднести до зміни частки населення, зайнятого у виробництві товарів і у виробництві послуг; при цьому абсолютне зростання частки сфери послуг (або кількості населення, працевлаштованого в цьому секторі) за відсутності зниження обсягів виробництва не означає деіндустріалізацію; Отже, зростанням є будь-які кількісні зміни, що стосуються збільшення виробництва та споживання товарів та послуг з часом, тоді як розвиток передбачає наявність інновацій, тобто позитивні якісні зміни у виробництві, товарах, економіці загалом тощо [3]. виробництво макроекономічний експорт деіндустріалізаціяВ результаті дослідження теорій економічного зростання та їх звязку зі структурними змінами в економіці держав встановлено, що до основних факторів економічного розвитку відносять політику уряду, наявність технологій та людських ресурсів, доступність природних ресурсів, а також світове торговельне середовище. В розглянутих структурних моделях уряд може вжити заходів, щоб захистити національних виробників в умовах посилення ролі міжнародної торгівлі. По-перше, частка зайнятих в обробній промисловості є часто вживаним індикатором рівня індустріалізації та економічного розвитку, по-друге, кількість зайнятих є найбільш очевидною мірою величини промислового сектору, по-третє, через те, що причина деіндустріалізації полягає у витратах між секторами, то є сенс зосередитися на змінах на ринку факторів виробництва, а не на ринку готової продукції [9].