Історія формування і розвитку сучасної американської політичної думки щодо демократії. Закономірності становлення американських теорій демократії у ХХ столітті. Можливості використання проаналізованих теорій як інструменту демократизації в Україні.
Аннотация к работе
ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІРобота виконана в Одеському державному університеті ім. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Чередниченко Анатолій Павлович, Одеська державна академія харчових технологій, завідувач кафедри політичної соціології і права; кандидат політичних наук Саханенко Сергій Єгорович, Одеська філія Української Академії державного управління при Президентові України, старший викладач кафедри соціально-політичних наук. Захист відбудеться “_13__” __вересня__ 2000 р. о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.086.02 в Одеській національній юридичній академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м.Задля цього необхідно критично проаналізувати вже існуючі уявлення щодо такого феномену, як демократія; виявити, наскільки адекватно вони відображають стан сучасних демократичних суспільств; визначити можливості їх використання як системи критеріїв для країн, що демократизуються. Незважаючи на той факт, що було опубліковано чимало наукових праць, в яких піддавались аналізу сучасні американські теорії демократії, рівень вивченості останніх можна визначити як недостатній. Виходячи з цього, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу здобутків американської політичної науки щодо демократії, їх теоретичного переосмислення з урахуванням нових політичних умов. Обєктом даного дисертаційного дослідження визначено демократію як багатогранне політичне явище, а предметом - сучасні американські теорії демократії та закономірності їх розвитку. На основі сучасних американських теорій демократії, кожна з яких висвітлює лише окремі аспекти політичної практики демократичних країн, дисертантка реконструювала комплексне уявлення щодо демократії.Бахрах вважав недостатніми загальноприйняті визначення, згідно з якими елітизм сприймався як правління меншості, а демократія - як правління народу. Спільним для елітарної і демократичної теорій, на думку цього вченого, є визнання того факту, що основною метою будь-якого правління являється збереження й захист інтересів суспільства. Так, ідея збереження і захисту інтересів суспільства експлуатується багатьма суспільними теоріями і тому не може слугувати визначальним елементом спільності між елітизмом і демократією. А основною рисою відмінності між цими двома напрямками, на наш погляд, є наступні моменти: елітизм обстоює точку зору, що еліти повинні впливати на суспільство значно більшою мірою, ніж суспільство на еліти; демократична ж теорія наголошує на підпорядкованості еліти суспільству. При цьому дисертантка керувалася наступними аргументами: ототожнення поглядів Шумпетера щодо демократії лише з елітарною теорією демократії або її варіаціями призводить до штучного спрощення нової теорії демократії цього вченого; звузивши межі дії демократії, автор “Капіталізму…” визначив останню як інституційний устрій для прийняття політичних рішень; перенісши функціонування демократії з “низів” у “верхи”, Шумпетер основною рисою цієї форми правління вважав боротьбу політичних лідерів за голоси виборців, а центральним інститутом - вибори.