Теоретичні аспекти торгової політики України. Система показників розвитку міжнародної торгівлі. Поняття та методи торгової політики. Особливості товарної структури зовнішньої торгівлі України. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України.
Аннотация к работе
Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України. Теоретичні аспекти торгової політики України 6 1.1. Система показників розвитку міжнародної торгівлі 6 1.2 Поняття та методи торгової політики 11 Розділ 2. Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України 29 3.1 Перспективні економічні аспекти торгової політики 29 3.2 Напрямки удосконалення експортно-імпортного потенціалу України 32 Висновок 39 Список використаної літератури 41 Вступ В даний час зявилися реальні перспективи створення дійсно відкритої економіки в нашій країні, її ефективної інтеграції у світове господарство. Розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування експорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави. Експортний потенціал України визначається обсягами товарів і послуг, які можуть бути вироблені в економічній та соціальній сферах і реалізовані на світовому ринку з максимальною користю для країни. Маючи площу, що становить 0,4% світової суші, і чисельність населення близько 0,8% загальної його кількості, Україна виробляла у 1990 році 5% світової мінеральної сировини та продуктів її переробки. Розвідані запаси корисних копалин України оцінюються приблизно в 7 трильйонів, а за деякими даними - в 12-14 трильйонів доларів США. За цими показниками Україна посідає п’яте місце в світі після Японії, США, Китаю та Російської Федерації. Інформативною основою є праці українських і закордонних фахівців в області теорії міжнародної торгівлі; матеріали наукових конференцій; періодичної преси. Система показників розвитку міжнародної торгівлі Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі. За визначенням статистичної комісії ООН, експорт - це вивезення з країни товарів: 1) вироблених, вирощених або добутих у країні; 2) раніше ввезених з-за кордону та: · перероблених на митній території; · перероблених під митним контролем; Імпорт (від лат. importare - ввозити) - ввезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виняткових прав на них, на митну територію країни з-за кордону без зобовязання про зворотне вивезення. Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою: І ф.о - індекс фізичного обсягу; Р0 - ціна товару в базисному періоді; q1 -- кількість товару в періоді, що вивчається; q0 - кількість товару в базисному періоді.[12] Результуючі показники, до яких належать сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі. З цим стикаються в даний час і всі пострадянські держави на шляху вступу у Всесвітню Торгову Організацію (ВТО) під вагою тих зобовязань, що були прийняті в рамках митних та інших угод [10].