Аналіз концепцій "інформаційного суспільства" - міжнародні та українські особливості розвитку. Інформаційне суспільство в США, Японії, Південно Східної Азії, ЄС та Російської Федерації. Українські особливості побудови інформаційного суспільства.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Інститут Міжнародних Відносин Кафедра міжнародної інформації та інформатики Тенденції розвитку інформаційного суспільства: міжнародні та українські особливості Київ-2007 План Вступ 1. Концепції основних понять. Значення інформаційної культури в інформаційному суспільстві. 2. Проблеми інформатизації суспільства і їх значення. Інформаційне суспільство в США, Японії, Південно-Східної Азії, ЄС та Російської Федерації. В роботі описується практика провідних держав світу, іх внесок та роль у побудові інформаційного суспільства. Предметом цього дослідження є формуванням та розвиток інформаційного суспільства, його риси та особливості; поява нових явищ, таких, як інформаційний продукт та інформаційна культура; ретельне дослідження інформатизації та її історичного розвитку; визначення концепції „інформаційне суспільство”; а також практика провідних держав світу в цієї сфері та ознаки інформаційного суспільства в Україні. Зараз не один вид діяльності не може бути стовідсотково успішним, якщо він не використовує надбання інформаційних технологій. Суб’єктами цього процесу виступає усе людство, яке завдяки стрімкому розвитку є генератором нових ідей та технологій. Завдяки неймовірно швидкому розвитку інформаційних процесів, наука не встигає виробляти відповідні методи щодо їх вивчення. Тому на сьогодні вчені використовують методологію тих напрямків знань, які найтісніше пов’язані з інформатизацією та тих сфер, яких вона торкається. Найчастіше використовують: § Історко-описовий метод, § методи прогнозування (дельфійський метод, побудова сценаріїв), § методи аналізу ситуації (спостереження, вивчення документів, порівняння), § контент-аналіз, івент-аналіз, § когнетивне картування, § процентний метод, § ситуативний та інституційний методи, § операційно-прекладний метод, § формалізоване та логіко-інтуєтивне моделювання, § математичне та комп’ютерне моделювання, § нормативно-гіпотезотворчий та аналітико-прогностичний методи, § метод експертних оцінок тощо. В наш час формування інформаційного суспільства є однією з домінуючих тенденцій розвитку цивілізації в XXI ст. Завдяки стрімкому збільшенню можливостей засобів інформатики, телекомунікаційних систем і нових інформаційних технологій формується інформаційне місце існування і життєдіяльності людей, складається інформаційне суспільство. Інформатизація в індустріально розвинених країнах стає центральною ланкою, обєднуючою всі сторони якісних перетворень в суспільстві. Деякі вчені визначають інформатизацію суспільства як організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних обєднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів. У реальній практиці розвитку науки і техніки розвинених країн в кінці XX ст. поступово реалізується картина інформаційного суспільства. Справжньою революцією в сфері інформаційних технологій стало поява та бурхливий розвиток системи Інтернет.