Визначення предмету і задач дисципліни "Технологія консервування". Дослідження стану і проблем сучасної технології консервування. Розгляд морфологічної будови та складу рослинних клітин. Аналіз класифікації та асортименту овочевих та плодових консервів.
Аннотация к работе
Курс лекцій для студентів спеціальності 6.091700Головними завданнями викладання дисципліни є: широке вивчення складу, структури і властивостей харчової сировини, напівфабрикатів і готової продукції, вивчення змін, які проходять у продуктах і способів найбільш ефективного регулювання цих змін у бажаному напрямку способом температурних взаємодій і з притяганням додаткових регулюючих факторів; У звязку з такою складною ситуацією Мінсільгосппродом розроблено програму АПК, де передбачено заходи щодо стабілізації виробництва консервів та його розвитку Було поставлено питання про створення умов для реального зростання виробництва продукції, розвитку її пріоритетних видів, захист вітчизняного ринку від зарубіжної продукції, стимулювання й підтримка виробництва, яке дасть змогу у майбутньому вийти на світовий ринок. Їх кількість залежить від сорту, ступеню зрілості, агротехніки, технології збору й способів зберігання плодів та овочів, технології переробки, обладнання. Якщо плазмолізовану клітину помістити у чисту воду, то процес піде у зворотньому напрямі й клітина буде всмоктувати воду до тих пір, поки цитоплазмовий мішечок не буде щільно притиснутий до зовнішньої клітинної оболонки. РОЗЧИННІСР - цукри, органічні кислоти, пектин, азотисті, багатоатомні спирти, поліфеноли, барвники, вітаміни, ферменти можуть бути втрачені при обробці сировини у воді, особливо у гарячій Нерозчинні СР - целлюлоза, протопектин, крохмаль, вітаміни, жириі жироподібні сполуки, деякі барвники й нерозчинні азотисті сполуки можуть бути втрачені, так як велика вірогідність попадання їх у відходи.