Вивчення фізико-хімічних і технологічних властивостей поліметилсилоксанового адсорбента у формі гідрогелю метилкремнієвої кислоти. Вплив ПМС на вивільнення лікарських речовин різної хімічної природи. Мікробіологічна стабільність створених препаратів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі технології ліків та клінічної фармації Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика Офіційні опоненти: Головкін Вячеслав Олександрович, д.фармац.наук, проф. зав. кафедри технології ліків Запорізького медичного університету МОЗ України Захист відбудеться "29" лютого 2000 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 в Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика (04112, м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9.Дослідження останніх років показали, що наукова розробка складу, технології та аналізу ІЛЗ дає можливість створювати препарати комбінованої дії, коли один із компонентів виконує функцію носія (основи), виявляючи детоксикаційну активність, інші - чинять цілеспрямовану біологічну дію в процесі вивільнення лікарських речовин з основи. На особливу увагу як лікарські форми заслуговують гідрогелі поліоргано-силоксанової будови, яким притаманна адсорбційна здатність до лікарських речовин різноманітної хімічної природи. Останні, що є іммобілізовані на поверхні основи, вивільнюються з гелевидних лікарських систем (ГВЛС) в залежності від умов оточуючого середовища і фізіологічних особливостей організму з різною швидкістю та інтенсивністю, що дає змогу розширити спектр їхньої дії. Фармацевтична та медична наука України показала, що перспективним для створення ІЛЗ є поліметилсилоксановий адсорбент, синтезований в інституті фізичної хімії АН України і дозволений фармакологічним Комітетом МОЗ України 29.10.1992 р. до медичного застосування у вигляді гідрогелю метил кремнієвої кислоти під назвою "Ентеросгель" (ЕГ). Поставлена мета вимагала рішення таких завдань: вивчення фізико-хімічних і технологічних властивостей поліметилсилоксанового адсорбента у формі гідрогелю метилкремнієвої кислоти;Включення лікарських речовин в полімерні поліорганосилоксанові матеріали відкриває перспективу поповнення асортименту готових лікарських засобів. Серед сорбентів, котрі застосовуються в медичній практиці, особливе місце посідає поліметилсилоксан, що використовується як детоксикант ("Ентеросгель") та як основа для створення ІЛЗ.В дослідженнях по розробці складу, технології та вивченню стабільності ГВЛС на основі ЕГ використовували лікарські та допоміжні речовини, котрі за якісними та кількісними показниками відповідали вимогам ГФ Х, ХІ, окремих ФС, ТУ, ГОСТ та іншої НТД: екстракт елеутерококу рідкий, тримекаін, диметилсульфоксид, діоксидин, хлоргексидину біглюконат, натрію батумін, сорбінову кислоту, гліцерин, глюкозу, сахарозу, магнію сульфат, сироп смородини чорної. Застосовували структурно-механічний аналіз за методами фізико-хімічної механіки дисперсних систем, хроматографічні методи, електронну спектроскопію і спектрофотометрію, мікроскопію, РН-метрію систем та інші. Для оцінки фізико-хімічної стабільності систем, що повязана з біологічною доступністю та терапевтичною ефективністю, застосовували структурно-механічний аналіз показників пружно-пластично-вязких систем за методами фізико-хімічної механіки дисперсних систем. Мікроскопічні дослідження мікроструктури ЕГ показали, що вибраний нами формоутворювач має оптично ізотропну дрібносотову структуру, де часточки, що мають гідрофобні ділянки, у водному середовищі можуть дати крихке руйнування структури внаслідок прориву сольватних оболонок і забезпечити вивільнення лікарських речовин та їх біологічну доступність. В трьох серіях дослідів, проведених при вивченні констант і характеристик пружно-пластично-вязких властивостей ЕГ в звичайних умовах кімнатної температури та вологості повітря, було встановлено, що всі досліджені зразки відносяться до 1-го структурно-механічного типу за класифікацією фізико-хімічної механіки дисперсних систем.Вивченням взаємодії біологічно активних і лікарських речовин в ГВЛС "Адаптогель" було встановлено, що елеутерозиди та інші поліфенольні сполуки екстракту елеутерокока в умовах зберігання при кімнатній температурі зворотньо сорбуються на ЕГ. Для доказу присутності їх в адаптогелях була використана тонкошарова хроматографія проби препаратів, які наносились після вакуумфільтрації, і цей показник став контрольним для оцінки хімічної стабільності системи в процесі зберігання. Найбільш надійним і придатним показником ідентичності батуміну в ГВЛС "Батоксидин" також може слугувати його електронний спектр, на основі чого розроблена методика його кількісного визначення в мазі Na-батуміну 0,1%. Препарат "Хлодиксан" є багатокомпонентним, тому для стандартизації цієї ГВЛС екстемпорального виготовлення була проведена ідентифікація складових частин, для чого використовувались якісні хімічні реакції та органолептичні властивості композиції. Для вивчення стабільності препаратів при тривалому зберіганні ГВЛС "Адаптогель" та "Батоксидин" розфас