Проект поперечних перерізів горизонтальних гірничих виробок. Розрахунок набризк-бетонного та штангового (анкерного) кріплення. Вибір параметрів буро-вибухового комплексу при проходці виробок. Організація робіт при проходці горизонтальних гірничих виробок.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсового проекту Технологія спорудження гірничих обєктів для студентів напряму навчання "Гірництво" для всіх форм навчання м.Ціль курсового проекту - закріпити знання, отримані студентами при вивченні дисципліни "Технологія спорудження гірничих обєктів". Курсовий проект кожен студент виконує самостійно відповідно до завдання, виданим керівником проекту, і даними методичними вказівками. Графічну частину проекту виконують на листі ватману формату А1 (594x841 мм), вона містить: поперечний переріз виробки, поздовжній розріз і план проходжуваної виробки з розміщенням прохідничого обладнання, елементи паспорта БВР при буровибуховій технології, схему транспорту, графік організації робіт або календарний графік будівництва, перелік прохідничого обладнання, таблиці техніко-економічних показників.Проектування гірничих виробок включає у себе обґрунтування форми та розмірів поперечного перерізу, вибір типу та розрахунок параметрів кріплення, розрахунок і вибір параметрів буро-вибухового комплексу, розрахунок провітрювання виробок, а також побудову графіків організації робіт прохідницького циклу. Форма і розміри поперечного перерізу виробки повинні забезпечувати задану пропускну здатність в умовах будівництва та експлуатації, розміщення у ній устаткування, санітарно-технічних пристроїв та інженерних комунікацій, а також дотримання необхідних вимог для роботи підземного транспорту, вентиляції і водовідливу.Розміри поперечного перерізу гірничої виробки у світлі визначають у залежності від габаритних розмірів транспортних засобів, величини безпечних зазорів з урахуванням можливого зміщення порід, допустимої висоти підвіски контактного проводу, швидкості руху повітряного струменю: Ширина виробки у світлі (рис.1) м, (1) де а - мінімальний зазор, який допустимий між кріпленням і найбільш виступаючими частинами рухомого составу, м (0,2 м - для гладкого кріплення); b - ширина більшого транспортного засобу (вагонетки або електровозу приведені у таблицях А.1-А.3 додатку А), м; с - мінімально припустимий зазор між кріпленням і рухомим составом з боку проходу людей, приймається не менш 0,7м; а у місцях посадки людей у вагони не менш - 1м; , м, (2) де hc - висота прямої ділянки стінки виробки у світлі, яка дорівнює висоті проходу для людей . У капітальних виробках при розташуванні у них контактного проводу і трубопроводу великого діаметру з метою забезпечення зазору с по висоті висота прямої ділянки стінки у світлі hc повинна дорівнювати 2,00 - 2,1м. ho - висота склепіння у світлі ho = Всв /3, м.(8) де К - коефіцієнт витоку повітря і нерівномірності видобутку, який дорівнює 1,45; q - мінімальна кількість повітря на 1т середньодобового видобутку гірничої маси, приймаємо - q=1,4 м3/хв; Визначається як площа у світлі за винятком площі трубопроводу, кабелів, рейок і виступаючих із баласту частини шпал (1/3 висоти шпали), Sвент=0,98Sсв, м2;При проектуванні поперечного перерізу виробки у світлі необхідно враховувати можливість зміщення контуру виробки. Збіжність контуру виробки - у напрямку максимальних зміщень порід для типових умов Криворізького басейну може бути визначений за графіком НДГРІ [2] у залежності від безрозмірного показника ?H/Rct (рис.5) де ? - питома вага породи, Н/м3; Н - глибина розміщення виробки, м; Rct - розрахунковий опір порід стисненню, Н/м2. Якщо термін служби виробки перевищує 3 роки, варто скористатися виразом мм, (15) де Uз. т. Vcp - середня швидкість збіжності контурів після початкового періоду (приймається як збільшення зміщення за третій рік існування виробки), мм/рік; Збіжність боків виробки визначається як подвійна величина зміщення порід боків виробки Uз. т.Проектні розміри виробки начорно визначаються з урахуванням товщини кріплення і баластового шару. Для рамного кріплення її товщину визначають , м, (25) де hkp - висота профілю арки чи діаметр стійки кріплення, м; тз - товщина затягування, м; тзс - товщина шару забутки, м. Товщина баластового шару під шпалою на рейкових шляхах з кутом нахилу до 10? при проходженні вантажопотоку від 100 до 4000 т/добу повинна бути не менш 0,1м; на рейкових шляхах головних відкотних виробок при вантажопотоці понад 4000 т/добу - 0,15м; у виробках пройдених у слабких породах не менш - 0,2м; на ділянках колії з залізобетонними шпалами - 0,2м; на допоміжних рейкових коліях - 0,05-0,1м. Простір між шпалам повинний заповнюватися баластом на 2/3 товщини шпали.У відповідності з вимогами [9] воно містить у собі: визначення характеру прояву гірничого тиску; При виборі конструкції і параметрів кріплення варто дотримувати предявлені до кріплення особливі вимоги, звязані з додатковими впливами на неї динамічних навантажень, агресивних підземних і ґрунтових вод, а також забезпечення водою і газоізоляції виробок.У залежності від категорії стійкості порід набризк-бетонне кріплення розраховується за однією із двох розрахункових схем.
План
Зміст
Вступ
1. Проектування поперечних перерізів горизонтальних гірничих виробок
1.1 Визначення розмірів поперечного перерізу горизонтальної виробки у світлі
1.2 Перевірка площі поперечного перерізу виробки на швидкість руху повітряного струменю
1.3 Розрахунок очікуваного зміщення порід контуру виробки
1.4 Визначення проектних розмірів поперечного перерізу виробки у світлі (з урахуванням зміщення контуру)
1.5 Визначення розмірів поперечного перерізу горизонтальної виробки начорно
2. Розрахунок кріплення
2.1 Розрахунок набризк-бетонного кріплення
2.2 Розрахунок штангового (анкерного) кріплення
3. Розрахунок і вибір параметрів буро-вибухового комплексу при проходці виробок
3.1 Загальні положення
3.2 Вибір способу буріння шпурів і бурового устаткування
3.3 Вибір типу вибухових речовин і засобів ініціювання
3.4 Глибина шпурів
3.5 Конструкція зарядів
3.6 Вибір типу і параметрів врубу
3.7 Кількість шпурових зарядів і параметри їхнього розташування
3.8 Витрати ВР за цикл
3.9 Черговість підривання та інтервали уповільнення
3.10 Розрахунок электровибухового ланцюгу, вибір приладів підривання і схеми зєднання електродетонаторів
3.11 Розробка паспорта БВР
5. Організація робіт при проходці горизонтальних гірничих виробок