Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Підготовка гірських порід до виймання. Розкриття родовища відкритим способом. Система розробки та структура комплексної механізації робіт. Робота кар"єрного транспорту. Особливості відвалоутворення.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту Технологія розробки корисних копалин відкритим способом Зміст Вступ 1. Підготовка гірських порід до виймання 4. Транспорт 7. Такому їх розвитку в значній мірі сприяло розвиток в практиці результатів наукових дослідів по створенню нових вдосконаленню старих технологій виробництва, техніки та організації робіт. Відкритий спосіб розробки в порівнянні з підземним характеризується такими особливостями: - необхідність видалення з кар’єра значних об’ємів розкривних порід, або розміщення їх в контурах кар’єра; - практично немає обмеження на використання крупно габаритного горно-транспортного обладнання та транспорту; - розміри відкритих гірничих виробок по всім напрямках дуже значимі, що дозволяє використовувати габаритне обладнання на велику кількість вибухових речовин. М.М. Протод’яконова граніт належить до III категорії, ступень міцності - міцні породи, коефіцієнт міцності f=10-12, кут природного укосу 70-75?. Відвалоутворення Зовнішнє Поклад, або його частина яка буде розроблюватися одним кар’єром називається кар’єрним полем - геометричне тіло складної будови. Головними параметрами кар’єра є: об’єм гірської маси, кінцева глибина кар’єра, кути відкосів бортів кар’єру, запаси корисної копалини, об’єми розкривних порід та розміри на денній поверхні. 2.1 Визначаєм кінцеву глибину кар’єра: , де - потужність розкривного шару; - потужність покладу корисної копалини. 2.2 Визначаємо об’єми гірської маси в контурах кар’єра , де - площа кар’єра, - периметр кар’єра, - кут укосу розкривних робіт, -середній кут укосу. 2.3 Визначаємо об’єми запасів корисної копалини та розкривних порід 2.4 З врахуванням 5% втрат корисної копалини при розробці родовища промислові запаси становитимуть 2.5 Строк існування кар’єра , де - річна продуктивність кар’єру по корисній копалини. 2.6 Річний об’єм розкривних порід по кар’єра: 2.7 Приймаємо режим роботи підприємства: - тривалість зміни Тзм- 8 годин; - кількість робочих змін на добу nзм- 2 зміни; - кількість робочих днів на рік Nдн- 300 днів. 2.8 Величини добових та змінних об’ємів по розкривним та видобувним роботам: ; ; ; 3. Вiд якостi подрiбненостi породи залежить ефективнiсть роботи вантажного та транспортного обладнання i затрати на розробку. 3.1 За даними значеннями коефіцієнта міцності породи за шкалою М.М. Протод’яконова та категорії тріщинуватості визначаємо групу ґрунтів за СНиП та клас трудності дроблення вибухом: f= 10; категорія -III; СНиП - VIII; ступень міцності - міцні. 3.2 За табличними даними знаходимо середньоарифметичну відстань між тріщинами усіх систем у масиві: Хм= 0,75 м. 3.3 Середньозважений діаметр окремості у масиві: 3.4 Визначаємо максимальний розмір конденційного куска за умовою прохідності його через приймальний отвір дробарки: 3.5 Визначаємо необхідну ємність ковша екскаватора : Приймаємо найближчу стандартну Ест=3м? і визначаємо максимальний розмір конденційного куска за умови уміщення його в ковші екскаватора: 3.6 Визначаємо необхідний середньозважений діаметр куска у розвалі гірської маси, приймаючи менше значення Хк із розрахованих: 3.7 Визначаємо необхідну ступень дроблення породи: 3.8 Визначаємо діаметр свердловини , виходячи з отриманого ступеня дроблення, групи ґрунту за СНиП і висоти уступу: ; , де КF= 13, табличний коефіцієнт, що враховує міцність породи і напрямок свердловин.