Техніко-технологічна характеристика крем’яної колекції стоянки Радомишль І. Розгляд продуктів первинного розколювання, визначення використаних у роботі метричних критеріїв поділу заготовок. Аналіз технологічних особливостей пластин колекції; види креміню.
Аннотация к работе
Технологія розколювання кременю верхньопалеолітичної стоянки Радомишль І О.М.Верхньопалеолітична стоянка Радомишль І була досліджена І.Г. Проте відсутність докладних відомостей про характер памятки та її знахідки призвела до появи численних, часто протилежних висновків щодо датування та культурної належності Радомишля І. Для аргументованої інтерпретації стоянки було проведено аналіз першоджерел польової документації, фауністичних решток, кремяної індустрії [Кононенко, 2009; 2010; 2011а; 20116; 2014; 2015; Кононенко, Пеан, 2005]. Основною сировиною камяної індустрії Радомишля І був кремінь. Шовкопляс виділив два його типи: темно-сірий «в изломе светло-желтый, довольно прозрачный, покрыт белой патиной, в некоторых случаях с легким голубоватым оттенком»;До них відносяться пренуклеуси, нуклеуси, нуклеподібні уламки, сколи (відщепи і пластини), технічні сколи з нуклеусів, відходи виробництва. Технічні сколи - сколи зняті в процесі формування робочої поверхні нуклеусу, його підправки та переоформлення - реберчасті відщепи та пластини, авіважі. Найперше встановлюється кількість площадок і кількість робочих поверхонь нуклеуса. їх може бути 1-3 і більше. взаємне розташування площадок і робочих поверхонь є основним критерієм при визначенні належності нуклеуса до типологічних груп, представлених в колекції Радомишль І (табл. Також, варто вказати, які сколи були зняті останніми з нуклеуса - відщепи, пластини, пластинки, дрібні сколи (менше 15 мм). Зупинимося на завершальній стадії експлуатації нуклеуса, зокрема, проаналізуємо пропорції та розмір негативів останніх сколів з нуклеуса, розміри самих нуклеусів і рівень їх спрацьованості, можливі причини зупинки розколювання.20), домінують два види кременю - місцевий темно-сірий однотонний, з якого виготовлено дві третини виробів первинного розколювання, та чорний плямистий, що становить трохи більше чверті відповідних знахідок. Так, майже кожне жовно чорного «деснянського» кременю експлуатувалося максимально, в той час як темно-сірий однотонний часто викидали на стадії пренуклеусів або просто розлітався на уламки. Серед необроблених сколів приблизно однакове співвідношення виробів з двох провідних типів сировини мають авіважі, пластинки та мікропластини, а для відщепів зафіксовано навіть незначне переважання чорного плямистого. Проте, для пластин це співвідношення становить 2,5 : 1,0 на користь місцевого темно-сірого кременю. На стоянці простежуються всі складові повного циклу обробки кременю: необроблена сировина (жовна, конкреції), немодифіковані знаряддя (відбійники), пренуклеуси, нуклеуси та їхні фрагменти, сколи зі слідами кірки, реберчасті сколи, технічні сколи, заготовки, знаряддя, луски, різцеві сколи, фрагменти сколів та уламки.