Розробка математичної моделі оптимізації геометричних параметрів виміру інтегрального потоку розсіяного гамма-випромінювання. Обґрунтування технологічних схем попереднього збагачення окисних і карбонатних марганцевих руд в умовах підземного видобутку.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукДля встановлення можливості застосування комплексного фото-і гамма-гамма методів попереднього збагачення марганцевих руд визначені первинні фактори, що впливають на інформативність фото-і гамма-випромінювання. Як первинні фактори у роботі досліджено повний речовинний склад руд, масова частка марганцю, щільність, гранулометричний склад, вологість, контрастність і структурно-текстурні особливості руд. При цьому для сортування змішаних руд необхідно застосувати фотометричний метод і як критерій порога поділу використовувати відбивні властивості змішаних марганцевих руд, а для сортування окисних і карбонатних руд застосувати гамма-гамма метод. Для установления возможности применения комплексного фото-и гамма-гамма методов предобогащения марганцевых руд определены первичные факторы, влияющие на информативность фото-и гамма-излучения при взаимодействии этих полей с марганцевыми рудами. В качестве первичных факторов в работе исследованы полный вещественный состав руд, представленный как эффективный атомный номер, массовая доля марганца, плотность, гранулометрический состав, влажность, контрастность и стуктурно-текстурные особенности руд.Одним з можливих шляхів її рішення є обґрунтування і розробка технології попереднього збагачення, яка містить у собі селективну вибірку, а також оперативний контроль і керування якістю мінеральної сировини з використанням спеціальних фізичних методів. Технологія попереднього збагачення марганцевих руд дозволить мінімізувати втрати і засмічення руд при видобутку і підвищити якість концентратів при збагаченні. Аналіз наукових праць свідчить, що для ефективного застосування цих методів у технології попереднього збагачення марганцевих руд недостатньо досліджені закономірності взаємодії радіаційних і оптичних полів з гірськими породами, що враховують такі показники, як повний речовинний склад мінеральної сировини, вміст корисного компонента, щільнісні характеристики, вологість, гранулометричний склад. Завдання дослідження для досягнення поставленої мети в роботі визначені і вирішені наступні задачі: дослідження закономірностей, що враховують результати взаємодії радіаційних і фотометричних полів з різними типами марганцевих руд у залежності від їх фізико-хімічних властивостей; Обґрунтованість і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується використанням сучасних теорій і експериментальних даних взаємодії радіаційних і фотометричних полів з гірськими породами, лабораторними випробуваннями з використанням еталонів, методик за держстандартами та високоточної сучасної апаратури; результатами аналітичних досліджень з побудовою математичних моделей досліджуваних процесів, а також промисловими випробуваннями методів попереднього збагачення марганцевих руд в умовах Чкалівської збагачувальної фабрики ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" і шахти № 1 Таврійського ГЗК, при цьому розбіжність між отриманими теоретичними та практичними даними не перевищила величини 1.78% абс.За даними Большакова А.Ю., Товстенка Ю.Г., Очкура А.П., Мокроусова В.А. і інших на процес збагачення руд припадає 20...35% експлуатаційних витрат, 20...30% капітальних вкладень і 16...29% живої праці в гірничо-металургійній галузі, а втрати витягу при традиційному методі збагачення змішаних марганцевих руд досягають 40%, при цьому засмічення концентрату складає більш 10%. В якості інформаційних ознак використовуються масова частка корисного компонента і контрастність мінералів, що утворюють руди, по показникам відбитого гамма-та фото-випромінювання. Для встановлення можливості комплексного застосування фото-і гамма-гамма методів попереднього збагачення марганцевих руд визначені первинні фактори, що впливають на інформативність фото-і гамма-випромінювання при взаємодії цих полів з марганцевими рудами. Як первинні фактори в роботі досліджено повний речовинний склад руд, представлений як ефективний атомний номер, масова частка марганцю, щільність, гранулометричний склад, вологість, структурно-текстурні особливості руд, а також контрастність утворюючих руди мінералів по показникам відбитого гамма-та фото-випромінювання. Результати дослідження і класифікації повного речовинного складу, масової частки, щільності, гранулометричного складу, вологості, контрастності і структурно-текстурних особливостей марганцевих руд дозволяють зробити висновки: ефективне попереднє збагачення марганцевих руд можливо забезпечити тільки комплексним методом - для сортування змішаних руд необхідно застосувати фотометричний метод, а для окисних і карбонатних марганцевих руд доцільно застосувати гамма-гамма метод.У дисертаційній роботі дано нове рішення актуальної наукової задачі по розробці технології попереднього збагачення марганцевих руд.