Розробка технології обробки соняшнику для переробки на оліє-жирових комбінатах із застосуванням консервантів – дисперсних мінеральних добавок (бентоніту, сапоніту, палигорськіту та кліноптілоліту) для підвищення вологості без зниження показників якості.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Спеціальність 05.18.06 - технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктівОфіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Демидов Ігор Миколайович Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут” , м. Захист відбудеться „10”червня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.050.05 Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”. Дисертація присвячена розробці технології підготовки насіння соняшнику до переробки на оліє-жирових комбінатах із застосуванням нетрадиційних консервантів - дисперсних мінеральних добавок, що дає змогу зберігати соняшник підвищеної вологості без зниження технологічних показників якості. Запропоновано для соняшнику підвищеної вологості використання в якості консервантів природних дисперсних мінералів, а саме - бентоніту, сапоніту, палигорськіту та кліноптілоліту.Це може бути здійснено лише з врахуванням фізіолого-біохімічних особливостей соняшнику, накопиченого досвіду та наукових даних. Втрати енергоресурсів особливо посилюються при несприятливих умовах, коли підвищується збиральна вологість насіння соняшнику і виникає необхідність його сушіння. Втрати поживних речовин в період до початку зберігання, велика вартість установок та обладнання і їх низька продуктивність роблять цей спосіб підготовки соняшнику до переробки на олію важким у застосуванні на практиці. З цього випливає актуальність розробки нових технологій і способів, за допомогою яких підвищується термін відлежування соняшнику та поліпшується його якість, скорочуються витрати енергії на підготовку соняшнику до переробки. Для досягнення поставленої мети вирішено ряд взаємоповязаних задач: - дослідити вплив різних факторів (температури, вологості, наявності сміттєвих домішок) на зміну вмісту жиру в соняшнику, кислотного та пероксидного числа олії;У другому розділі наведений загальний план робіт з умов підготовки соняшнику до переробки на олію, охарактеризовані основні параметри, що контролюються при цьому (температура, вологість насіннєвої маси і в приміщенні, кислотне число олії, вміст жиру, наявність сміттєвих домішок та їх склад, сипучість насіннєвої маси, наявність мікрофлори та її склад). Для дослідження впливу умов обробки та відлежування на якість соняшнику було взято високо олійний соняшник сорту „Санбред-254”, зібраного на півдні Вінниччини у 1997-2004 рр. Соняшник після приймання підсушувався в лабораторних умовах до різної вологості: 6, 8, 10, 12, 15, 18% та закладався на відлежування двома способами - насипом та в невеликих металевих ємностях висотою 1,5м, діаметром 0,5м при умовах, наближених до промислових, тобто ємності знаходилися на вулиці та герметично закривалися. Але на кінець терміну зберігання значення кислотного числа підвищилося до 2,5 мг КОН/г для соняшнику вологістю 10% і 3,72 мг КОН/г для соняшнику вологістю 12%. Для соняшнику вологістю 12% підвищення вмісту жиру майже не спостерігалося При підвищенні вологості соняшнику до 15-18% він одразу починає втрачати вміст жиру, який швидко окислюється, прогоркає та стає непридатним до промислової переробки. В такому соняшнику одразу спостерігається підвищення температури та вологості, при яких починаються процеси, що приводять до розвитку зародку нової рослини і соняшник починає проростати, а це недопустимо.Для визначення оптимальної концентрації мінеральних добавок проводилися дослідження з різною кількістю мінералу, а саме 2%, 2,5%, 3%, 3,5%, 4%, 4,5%. На основі одержаних експериментальних даних можна зробити висновок, що найбільший ефект отримано при збереженні соняшнику підвищеної вологості з додаванням до нього 3 - 4% мінеральних добавок до маси соняшнику. На основі здійснених досліджень проведена апробація процесу транспортування, дозування та змішування мінеральних добавок з соняшниковим насінням, що закладався на збереження. Ділянку технологічного процесу, повязаного з підготовкою дисперсного мінералу, можна використати в будь-якій схемі, що передбачає закладання соняшнику різної вологості на тимчасове або довготривале відлежування. Так, наприклад, однакові показники кислотного числа олії під час напівпромислових випробувань для контрольного зразка і в партіях з бентонітом встановлювалися з різницею в часі: для соняшнику вологістю 15%-через 10 діб; для соняшнику вологістю 12% - через 14 діб; для соняшнику вологістю 10% - через 26 діб; для соняшнику вологістю 8% - через 65 діб, при чому чим довше зберігався соняшник, тим суттєвішою ставала різниця.Дисертаційна робота присвячена рішенню науково-практичної задачі побудування науково обґрунтованої технології підготовки насіння соняшнику до переробки на оліє-жирових комбінатах із застосуванням дисперсних мінералів, що дає змогу зберігати соняшник підвищеної вологості без втрати технологічних показників якості.