Технологія отримання озалізненого вапна - Дипломная работа

ЗМІСТ ВСТУП 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 1.1 Шлакоутворення конверторної плавки 1.2 Механізм та закономірності шлакоутворення і розчинення вапна 1.3 Технологія наведення шлаку 1.4 Шляхи поліпшення шлакоутворення 1.5 Аналіз літературних і патентних даних існуючих технологій поліпшення шлакового режиму конвертерної плавки Висновки і постановка задач 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА 2.1 Технологія отримання озалізненого вапна 2.1.2 Досвід отримання озалізненого вапна на різних підприємствах 2.2 Результати застосування озалізненого вапна на різних металургійних підприємствах 2.3 Розробка технології виплавки сталі з використанням озалізненого вапна ВИСНОВКИ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ВСТУП Чорна металургія - найбільша ключова галузь економіки України. Її важливість обумовлена тим, що підприємства машинобудування та металообробної промисловості залежать від виробництва металургійної галузі, а також, що метал є важливою статтею експорту і основним джерелом будівельних матеріалів. Виробничі фонди вже зношені більш ніж на 55 %, половина металопродукції виготовляється на обладнанні у якого термін використання вище нормативного. Так енерговитрати на виробництво 1 тонни сталі на українських металургійних підприємствах в 2,2 рази вище ніж у Російській Федерації та в 4,8 рази вище в порівнянні з Польщею, в 9 разів більше ніж у Туреччині і в 11-12 разів більше ніж у Сполучених Штатах. І тільки Україна, Росія та Індія продовжують експлуатувати цю енерговитратну технологію, причому Україні належить перше місце по цьому негативному показнику. Актуальність питання поліпшення шлакоутворення зростає при збільшенні частки брухту в металошихті, що дещо погіршує умови формування шлаці внаслідок зниження температури ванни на більшому періоді плавки. Умови шлакоутворення останнім часом ускладнилися у звязку зі зменшенням вмісту марганцю в чавуні, освоєнням переділу чавуну з підвищеним вмістом фосфору, дефіцитом плавикового шпату і інтенсифікацією продувки, при якій підвищення швидкості масопереносу і шлакоутворення (без прийняття спеціальних заходів) в деякій мірі відстає від зростання швидкості окислення домішок. При забезпеченні цього майже для всіх реакцій в кінці плавки досягається стан рівноваги або близьке до нього, що особливо необхідно для отримання максимального ступеня видалення шкідливих домішок. 1.2 Механізм та закономірності шлакоутворення і розчинення вапна Джерелами утворення шлаку при киснево-конвертерному процесі є: - процеси окислення домішок чавуну; - надходження оксидів із сипучих матеріалів; - розчинення футерування ; - і головним чином, розчинення вапна. Звичайна динаміка зміни в процесі плавки об’єму рідкої фази шлаці і розчиненого вапна при охолодженні плавок ломом та рудою. Спочатку (до 20 % тривалості плавки - при охолодженні рудою і до 30 % і більше - при охолодженні ломом) накопичення шлакової фази відбувається, в основному, за рахунок окислення складових чавуну (кремнію, марганцю, заліза), а потім домінуюча роль у збільшенні її кількості переходить до процесу розчинення вапна. При наявності в первинному шлаці високої концентрації кремнезему на поверхні шматків вапна зазвичай утворюється, суцільна або ділянками, щільна оболонка ортосиліката кальцію з високою температурою тиску (2130 °С). В даний час ортит успішно застосовують в конвертерах ємністю 160 і 350 т на Західно-Сибірському металургійному комбінаті.