Історія розвитку перукарського мистецтва. Сучасні тенденції. Характеристика холодного укладання. Технологічна послідовність виконання зачіски. Характеристика інструментів і косметичних засобів, які використовувалися. Санітарні вимоги до робочого місця.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА 1.1 Історія розвитку перукарського мистецтва 1.2 Сучасні тенденції перукарського мистецтва РОЗДІЛ II. ТЕХНОЛОГІЯ УКЛАДАННЯ 2.1 Характеристика холодного укладання, його методи. Засоби до кожного виду 2.2 Вибір певного виду укладання. Технологічна послідовність виконання зачіски. Фото, малюнок, графічних або фото зображень усіх операцій технологічної послідовності 2.3 Характеристика інструментів і косметичних засобів, які використовувалися РОЗДІЛ III. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА САНІТАРНІ ВИМОГИ 3.1 Охорона праці 3.2 Санітарні вимоги до робочого місця ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Волосся - це дар природи, унікальний інструмент самовиявлення людини. Основні з них - глибокі теоретичні знання, володіння прийомами і методами практичної роботи з виконання стрижок, завивання і укладання волосся, його фарбування, моделювання зачісок. Перукар має бути освіченим у питаннях, гігієни, безпеки праці, володіти знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони касористики, просторової композиції. Бувають стрижки особливі - вони не виходять з моди не декілька років, а багато століть, ті, на основі яких створюються різні варіації і які популярні в свого класичного виконання. Каре - одна з якнайдавніших зачісок. Природно, на сьогоднішній день і у тієї і у іншої стрижки є різні варіації з чубком і без. Стрижка «каре» може бути різної довжини - від зовсім короткого «на ніжці», коли волоссю додається обєм в потиличній частині, до довгого каре, де кінчики практично лежать на плечах. XV ст. на території України було поширене Магдебурзьке право, за яким ремісники однієї спеціальності обєднувалися у цехи - своєрідні професійні спілки в межах міста. У цей же час у Парижі та Барселоні почали проводити конкурси краси й перукарського мистецтва, в яких брали участь і російські перукарі. Збільшилася кількість перукарень і майстрів. У 1932 р. Всесоюзне кооперативне обєднання видало брошуру С. М. Черняка «Парикмахерское дело. Пособие для учеников школ й курсов мужского парикмахерского дела». У перукарні обовязково повинні бути механічна витяжка, вентиляція й підсобне приміщення площею не менше 5 кв. м. Jean Marc Joubert (Франція) пропонує чотири варіанти ультра сексуальності для вечора: гладке і пряме, витягнуте за допомогою праски волосся або супернакручене, в безпорядку мілке та хвилясте чи викликаючий контраст між прямою та густою чілкою і по начесаними пасмами які підібрані на потилиці. Зачіску можна доповнити різноманітними джгутами, плетінням, накрутками на бігуді і т.д. Технологічна послідовність виконання зачіски СПОСОБИ ТА ТЕХНІКИ УКЛАДАННЯ ВОЛОССЯ Укладання волосся засноване на його здатності розтягуватися при зволоженні на 50-60%, зберігати нетривалий час надану форму після висушування або змінювати конфігурацію під впливом підвищеної температури й зафіксовувати її після остигання. При виконанні зачісок застосовують техніки збільшення обєму волосся, надання елементам зачіски більшої міцності, які теж можна віднести до процесу укладання волосся, а саме: - начісування - збивання пасма волосся на всю товщину пасма з обох боків; - тупірування - збивання пасма волосся з внутрішнього боку без наскрізного проникнення зубців гребінця. Середню частину пасма розчісують і захоплюють великим і вказівним пальцями лівої руки, відтягують пасмо перпендикулярно до поверхні голови.