Технології ситуативного моделювання у формуванні мовленнєво-дискурсивної компетентості студентів факультету іноземних мов в іншомовному спілкуванні - Статья
Основні недоліки традиційного, підтримуючого підходу до навчання іноземних мов, який не забезпечує навчання практичного іншомовного спілкування. Володіння навичками організації мовленнєвого матеріалу в когерентний (зв’язний) і цілісний текст – дискурс.
Аннотация к работе
Технології ситуативного моделювання у формуванні мовленнєво-дискурсивної компетентості студентів факультету іноземних мов в іншомовному спілкуванніДосліджено формування мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні, яка лежить в основі багатокомпонентної структури комунікативної компетентності. Проаналізовано основні недоліки традиційного, підтримуючого підходу до навчання іноземних мов, який не забезпечує навчання практичного іншомовного спілкування, більшого значення надає знанням про мову, ніж практичним умінням і навичкам користування іноземною мовою. Встановлено, що формування мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні, передбачає володіння навичками організації мовленнєвого матеріалу в когерентний (звязний) і цілісний текст - дискурс, який, на відміну від статичного іншомовного тексту, має комунікативний характер. Мету навчання іноземної мови визначено як спонукання студентів до породження і сприймання іншомовних дискурсів, враховуючи комунікативну мету і ситуацію спілкування. Доведено доцільність використання технологій ситуативного моделювання, оскільки вони залучають тих, хто вивчає іноземну мову, до активізації мислення, почуттів, знань, інтересу та прагнення до активної мовленнєвої діяльності.Оволодіння вищезгаданою компетентністю передбачає формування того, хто вивчає іноземну мову, як мовної особистості, котра досконало володіє сукупністю іншомовних лінгвістичних знань і комунікативних умінь, необхідних для іншомовної мовленнєвої діяльності, навичками спілкування в різних ситуаціях. Під час роботи з іншомовними текстами студенти знайомляться з жанрами і стилями іншомовного мовлення, виявляють їх тематику і проблематику, формуючи і обґрунтовувати свою думку, а також вчаться продукувати власні іншомовні тексти, використовувати іноземну мову як засіб отримання та передачі інформації тощо [2, с.213]. Як наслідок, незважаючи на нові, дуже конкурентні умови вивчення іноземних мов, які забезпечуються наявністю автентичних курсів та різноманітної довідкової іноземної літератури, іспит практикою не завжди відповідає сподіванням тих, хто добросовісно вивчає іноземну мову на різних рівнях у школі, ВНЗ, мовних курсах та індивідуальних заняттях. Проблема, на наше переконання, полягає в тому, що навіть на факультетах іноземних мов, де найшвидше запроваджують нові методики навчання іноземних мов, знанням про мову часто надається більше значення, ніж практичним умінням і навичкам користування іноземною мовою. З цього випливає, що метою навчання іноземної мови повинно стати не спонукання студента до зазубрювання текстів як взірців мовної реалізації, а навчання тих, хто вивчає іноземну мову, породжувати і сприймати ішомовні дискурси, з урахуванням комунікативної мети та ситуації спілкування.