Причини виникнення дітей-вулиці в Україні. Соціально-правові основи захисту підлітків. Технології надання допомоги. виховання та утримання за принципом родинності. системи заохочення та підтримки усиновлювачів. умови для фізичного і духовного розвитку.
Аннотация к работе
Проблема дітей-вулиці стала однією з найгостріших соціальних проблем, з якими зіткнулося людство. За підрахунками науковців в Україні на 2012 рік налічувалося 230 тис. дітей сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування лише 7 % - біологічних сиріт, які стали сиротами при живих батьках і частина з них ідуть жити на вулицю, і вулиця стає для них домівкою. Реальна ситуація в Україні свідчить, що проблема дітей-вулиці зявилася не вчора, але за різних умов вона розвивалася по різному. Іноді важко навіть пояснити, що спонукає дітей залишати родину, школу, близьких людей і йти на вулицю. Вулиця - це те місце, де дитина працює, спілкується, грає, навчається “виживати” в екстремальних умовах.Діти, які живуть або працюють на вулицях, не нове явище в Україні. Ситуація і призвела дітей до виходу на вулицю і у середині 90-х років у нашій країні виникла серйозна проблема: на вулицях опинились тисячі дітей, котрі жили у підвалах, каналізаційних люках, навіть у контейнерах для сміття. В Україні до сьогодні не існує однозначного визначення цієї категорії дітей, тому «діти вулиці» розглядаються як неструктурований обєкт: до нього належать діти, які залишились без батьківської опіки й визначеного місця проживання; діти, які мають сімю, але тимчасово втратили з нею звязки; мають дім і сімю, але перебувають протягом дня на вулиці; які заробляють кошти жебракуванням і крадіжками; схильні до бродяжництва та інших видів асоціальної поведінки. До дітей вулиці в Україні також відносяться такі категорії та причини їх виходу на вулицю: - безпритульні діти - діти, які не мають постійного місця проживання через втрату батьків, асоціальну поведінку дорослих у сімї; діти, котрих вигнали з дому батьки; бездоглядні діти - це діти, які мають визначене місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці більшу частину дня, а іноді й ночі, в результаті неспроможності батьків або опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечити їх; наявності психічних захворювань у батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей;Діти були є і завжди будуть найперспективнішою частиною суспільства, а тому необхідно скеровувати розвиток суспільства з огляду на позитивне ставлення до дітей, розумінням їх проблем, інтересів, запитів, потреб, вмінням зробити крок назустріч сімям з дітьми. В сучасних умовах становлення ринкових відносин, економічної кризи, диференціації суспільства, погіршення матеріального і духовного становища дітей, назріли такі проблеми: - зменшення кількості дітей в дитячих позашкільних закладах, що призводить до збільшення впливу вулиці; А в результаті - за рік до підрозділів міліції доставлено близько 10 тисяч маленьких бродяжок, палять кожен другий хлопчик і кожна пята дівчинка, 50% дітей віком до 14 років займаються оплачуваною працею, 73% українських дітей живуть у сімях із низьким рівнем доходів. Але практична реалізація конституційних норм, інших нормативних актів, що спрямовані на поліпшення становища дітей в Україні, має серйозні перешкоди, спричинені реформуванням суспільного устрою і, особливо, негативними процесами у сфері економіки, освіти, охорони здоровя, культури тощо. Так, на сьогодні назріла нагальна потреба у впровадженні комплексу заходів, які б дали змогу запобігти погіршенню становища сімей і дітей, розробити нормативну базу і запровадити механізм звернень дітей з питань жорстокого поводження з ними, законодавче забезпечити постійний контроль за додержанням майнових і житлових прав дітей тощо.Основне завдання роботи на вулиці - це налагодити звязок із дітьми вулиці, викликати у них довіру до дорослих, та через щоденні контакти з дітьми вплинути на їхнє бачення життя, допомогти їм знайти законні шляхи виживання та показати, як захистити себе з допомогою державних соціальних служб, і т.д. Робота із дітьми на вулицях здійснюється за допомогою мобільної станції. Мобільна станція, мікроавтобус з необхідним обладнання для соціальних працівників та дітей разом із командою у складі трьох осіб слідує за визначеним маршрутом на зустріч до дітей. На зупинці діти можуть отримати кваліфіковану пораду чи консультацію, першу медичну допомогу, інформацію та консультації щодо захворювань, які передаються статевим шляхом, ВІЛ / СНІД, наслідки наркотичної залежності і т.д., а також гарячий обід. Завдяки роздачі дітям безкоштовних гарячих обідів працівникам легше завоювати їх довіру, адже даючи їм їжу вони не очікують нічого навзаєм - для деяких дітей це зовсім нове відчуття.Як наслідок - зростає кількість неповнолітніх, залишених наодинці зі своїми проблемами, та тих, чия поведінка виходить за межі правових та моральних норм.Характеристику понять «діти вулиці», «безпритульні діти», «бездоглядні діти» можна знайти у працях сучасних російських (О. М.
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичні засади проблеми дітей-вулиці
1.1 Причини виникнення дітей-вулиці в Україні
1.2 Соціально-правові основи захисту дітей
2. Технології надання соціальної допомоги дітям-вулиці
2.1 Основні напрямки соціальної роботи з дітьми-вулиці
2.2 Методи та технології соціальної роботи з дітьми-вулиці