Дослідження локалізації, морфології покладів гранат-вмісних сланців, їх мінералогічної зональності, морфології і анатомії кристалів гранату, особливостей поведінки гранату та інших породоутворюючих мінералів у процесі збагачення гранат-вмісних сланців.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Технологічна мінералогія гранат-вмісних сланців Ганнівського родовища криворізького басейнуНауковий керівник - Євтєхов Валерій Дмитрович, доктор геолого-мінералогічних наук професор, завідувач кафедрою мінералогії і збагачення корисних копалин Криворізького технічного університету Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: Пирогов Борис Іванович, доктор геолого-мінералогічних наук професор кафедри мінералогії і геохімії Московської державної геологорозвідувальної академії Міністерства освіти Російської Федерації; Захист відбудеться "28" лютого 2003 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.04 у Криворізькому технічному університеті (50027, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Розглянуто локалізацію, морфологію покладів гранат-вмісних сланців, їх мінералогічну зональність, морфології і анатомію кристалів гранату, особливості поведінки гранату та інших породоутворюючих мінералів у процесі збагачення гранат-вмісних сланців.Досягненню мети сприяло вирішення автором дисертації наступних конкретних задач: 1) аналіз результатів попередніх мінералогічних і мінералого-технологічних досліджень гранат-вмісних сланців Ганнівського родовища; 2) визначення за літературними і фондовими даними, а також з використанням власних даних автора пріоритетних за збагачуваністю мінеральних відмін гранатової сировини; 3) дослідження мінерального складу, структурно-текстурних особливостей гранат-кварц-біотитових сланців як оптимальної сировини для одержання високоякісного гранатового концентрату; 4) вивчення морфології, анатомії кристалів гранату і особливостей їх просторових співвідношень з індивідами і агрегатами інших породоутворюючих і другорядних мінералів; 5) розробка мінералогічно обгрунтованої схеми збагачення гранат-кварц-біотитових сланців; 6) дослідження поведінки гранату і його мінералів-супутників у процесі подрібнення гранатової сировини; 7) вибір методів подрібнення і виділення оптимальних гранулометричних фракцій подрібненого матеріалу для забезпечення найбільшої ефективності процесу збагачення; 8) вивчення поведінки гранату і його мінералів-супутників у процесі збагачення; 9) розробка мінералогічного обгрунтування ефективної схеми технологічного ланцюгу по одержанню гранатового концентрату. Наукова новизна одержаних результатів визначається: 1) узагальненням результатів попередніх геологічних і мінералогічних досліджень і визначенням Ганнівського залізорудного родовища як пріоритетного в Криворізькому басейні родовища гранатової сировини; 2) визначенням підстеляючих продуктивну залізорудну товщу родовища двох сланцевих горизонтів як товщ, що містять цінну супутню корисну копалину - гранат-вмісні сланці,-що сприяє переводу родовища до категорії комплексних; 3) виділенням в межах першого і третього-пятого сланцевих горизонтів Ганнівського родовища двох типів гранатової сировини - гіпергено незмінених гранат-вмісних сланців і їх вивітрених відмін; 4) визначенням технологічного потенціалу всіх виділених раніше відмін гранат-вмісних сланців і розділенням гранатової сировини обох типів на легко-, важкозбагачувані гранат-вмісні сланці і такі що не піддаються збагачуванню; 5) дослідженням поведінки індивідів гранату та інших породоутворюючих і другорядних мінералів сланців при їх підготовці до збагачення і збагаченні; 6) розробкою мінералогічного обгрунтування оптимальної технології подрібнення вивітрених і невивітрених гранат-вмісних сланців; 7) розробкою на основі мінералогічних даних і результатів мінералого-технологічних експериментів технологічних схем збагачення гранатової сировини обох типів; 8) вивченням впливу природних і техногенних факторів на тріщинуватість часток гранату у концентраті. Гіпергенні процеси обумовили більш активне вивітрювання породоутворюючих мінералів сланців у порівнянні з гранатом, суттєво вплинули на характер поверхонь зростання кристалів гранату з кристалами цих мінералів, і, як наслідок, на здатність гранатової сировини до збагачення. Для кожного з них виділяється по три сорти гранатової сировини: І - легко збагачувані сланці (гранат-кварц-біотитові, гранат-мусковіт-кварц-біотитові) з високим (понад 10%) виходом і високою якістю (понад 95 мас.%) гранатового концентрату; ІІ - легко збагачувані сланці (ставроліт-біотит-кварц-мусковітові з гранатом) з низьким виходом (до 10%) і високою якістю (понад 95 мас.%) концентрату; ІІІ) важко збагачувані сланці (кумінгтоніт-гранат-кварц-біотитові і гранат-біотит-кварц-кумінгтонітові) з низькими виходом (до 10%) і якістю (до 90 мас.%) концентрату.