Аналіз досвіду вітчизняних гірничодобувних підприємств з технології гірничотехнічної рекультивації, а також якості відновлення на кар"єрах земель, порушених відкритими розробками, як чинників впливу на родючість рекультивованих земель та їх вартість.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукВідведені під розробку родовища землі гірничодобувне підприємство частіше використовує нераціонально. По-друге, відсутнє екологічне мислення, нерозуміння неминучості переходу до технологій розробки родовища, що зберігають землі. Знижений рівень родючості ґрунтів зумовлює низьку грошову оцінку відновлених земель і таким чином збільшує розмір компенсаційних платежів гірничозбагачувальних підприємств за відведення непорушених земель під карєри та збитки їх власників. У результаті досліджень вирішена науково-прикладна задача, яка полягає у визначенні теоретичних залежностей між технологічними засобами гірничотехнічної рекультивації та рівнем показників родючості відновлених земельних ресурсів, використаних марганцеворудними карєрами. Для досягнення мети в дисертації сформульовані й вирішені наступні задачі: 1) проаналізувати якість відновлення земель, порушених марганцевими карєрами ОГЗК, згідно з вимогами до придатності техногенних ґрунтів для сільськогосподарського використання;Знижений рівень якості рекультиваційних робіт ОГЗК зумовлює його додаткові витрати на ремонт відновлених ділянок, знижує грошову оцінку цих земель, чим збільшує розмір компенсаційних платежів за відведення непорушених земель під карєри. Виконаний аналіз якості рекультиваційних робіт на карєрах та науково-технічних рішень з питань відновлення земельних ресурсів, порушених відкритими гірничими розробками, дозволив сформулювати мету роботи, обґрунтувати науково-прикладну задачу та визначити задачі дисертаційного дослідження. Зазначені засоби повинні: 1) створювати техногенні ґрунти, родючість яких забезпечує використання земель за напрямком, що встановив їх власник; 2) мінімізувати суму витрат на рекультиваційні роботи, відведення непорушених земель і відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Таке рішення має задовольняти умові: Вз = (Врек(Бр) Врем(Бр) Вв.з(Бр) Квир(Бр)) ® min, (1) де Вз-загальні виробничі витрати на гірничотехнічну рекультивацію, грн./га; Врек(Бр), Врем(Бр), Вв.з(Бр), Квир(Бр) - витрати, грн./га, відповідно на самі рекультиваційні роботи, ремонт відновлених земельних ділянок, відведення непорушених земель під відкриту розробку родовища та компенсацію втрат сільськогосподарського виробництва як функції балу Бр бонітету рекультивованих земель. 1), що передбачає роздільне переміщення чорноземної маси автосамоскидами і суглинку конвеєрами на поверхню відвала, забезпечує найменші сумарні витрати на гірничотехнічну рекультивацію (64 тис.грн./га), втрати чорнозему за рахунок зняття його шару драглайном та засмічення техногенного ґрунту в процесі вирівнювання бульдозерами (досягається рівень бонітету у 78 балів).У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, вирішена актуальна наукова задача, яка полягає у визначенні теоретичних залежностей між технологічними засобами гірничотехнічної рекультивації та рівнем показників родючості відновлених земельних ресурсів, використаних марганцеворудними карєрами. Ці залежності являються основою розробки технічних і технологічних рішень, що забезпечують підвищення рівня родючості рекультивованих земель для сільськогосподарського виробництва, а в підсумку, вирішення не тільки економічної, але й соціально-екологічної задачі збереження природних ресурсів України. Застосування на карєрах ОГЗК переважно однієї технологічної схеми рекультивації на базі роторних комплексів призводить до зниження рівня родючості відновлених земель, зумовлює їх низьку грошову оцінку і таким чином збільшує розмір компенсаційних платежів комбінату за відведення непорушених земель під карєри. Устаткування і технологію рекультиваційних робіт слід вибирати, виходячи з їх якості, що забезпечує родючість техногенних ґрунтів, при якій досягається найменша сума витрат (на 1 га земельної ділянки) на самі рекультиваційні роботи, ремонт відновлених земельних ділянок, відведення непорушених земель під розробку родовища та компенсацію втрат сільськогосподарського виробництва. Розроблена технологічна схема гірничотехнічної рекультивації відпрацьованих земель, де відвальні роботи на верхньому ярусі і формування техногенного шару чорнозему здійснюють діагональними заходками, що дозволяє збільшити довжину фронту робіт та продуктивність відвального і рекультиваційного устаткування, поліпшити умови для розташування чорноземної маси і потенційно-родючих порід на відвалі, й, таким чином, утворити сприятливі умови для рекультивації.