Особливості росту, розвитку й формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від основних технологічних заходів. Ефективність застосування передпосівної інкрустації насіння мікродобривом і протруйниками за ранніх строків сівби.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Інституті зернового господарства Української академії аграрних наук в 2003-2005 рр. Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ПАЩЕНКО Юрій Михайлович, завідуючий відділом технології вирощування кукурудзи Інституту зернового господарства УААН. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН і РАСГН ЦИКОВ Валентин Сергійович, завідуючий відділом дорадництва з питань науково-інформаційного забезпечення Інституту зернового господарства УААН; Захист дисертації відбудеться 3 листопада 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600 м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: м.Обґрунтувати доцільність і визначити можливість ранньої сівби кукурудзи на основі фізіологічного тестування холодостійких форм, які відрізняються тривалістю вегетаційного періоду, а також виявити ефективність інкрустації насіння мікродобривом реаком і протруйниками при ранній сівбі. Розроблені і впроваджуються у виробництво технологічні прийоми оптимально ранніх строків сівби гібридів: ранньостиглого Дніпровський 196 СВ, середньоранніх - Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ, середньостиглих - Дар 347 МВ, Січеславський 335 МВ і середньопізніх - Дніпровський 453 СВ та Кодацький 442 СВ з інкрустацією їх насіння мікродобривом реаком разом із протруйниками, що дозволяє в умовах північного Степу України повніше використовувати кліматичні ресурси зони, знизити рівень пошкодження насіння і проростків ґрунтовими шкідниками і ураження хворобами на 12-23%, підвищити стійкість до несприятливих погодних умов, збільшити урожайність зерна і знизити енергетичні та виробничі витрати на 10-12%. В схему дослідів були включені нові гібриди різних груп стиглості, що відрізнялися за фізіологічною оцінкою холодостійкості: ранньостиглий Дніпровський 196 СВ, середньоранні - Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ, середньостиглі - Дар 347 МВ, Січеславський 335 МВ і середньопізні - Дніпровський 453 СВ та Кодацький 442 СВ, які висівали в три строки: I - при настанні температури ґрунту на глибині загортання насіння 8-10°С, II - 10-12°С (контроль), III - 12-14°С. Тривалість періоду від посіву до появи сходів залежно від гібридів при першому строкові сівби була 21-23 дні, при другому - 16-17 днів, при третьому - 13 днів. Впродовж вегетації гібридів кукурудзи, а саме до фази цвітіння волотей, спостерігалось значне випереджання росту і розвитку рослин, які були посіяні в перший строк порівняно із сівбою у другий та третій строки.З метою оптимізації технологічних процесів вирощування кукурудзи, яка полягає в скороченні виробничих витрат на сушіння зерна і ефективного використання біокліматичного потенціалу північної підзони Степу, виявлена доцільність ранньої сівби холодостійких гібридів кукурудзи з обовязковою інкрустацією насіння мікродобривом реаком та протруйниками. Це дало змогу зробити наступні висновки: При ранній сівбі польова схожість необробленого насіння кукурудзи різних гібридів знижувалась на 5,2-20,8%, а у варіантах з інкрустацією - на 0,4-7,9% порівняно з більш пізніми строками і становила 50,4-76,6% та 74,1-87,7% відповідно. Тривалість періоду "сівба - сходи" обумовлювалась температурним режимом ґрунту і при ранній сівбі залежно від гібридів становила 21-23 дні, зменшуючись при пізніх строках до 13-17 днів. За ранньої сівби найкоротший період до появи сходів мали холодостійкі гібриди Дніпровський 196 СВ, Кремінь 200 СВ, Кадр 217 МВ та Дніпровський 453 СВ. По мірі відстрочення сівби в сторону пізніх строків тривалість періоду від сходів до цвітіння волотей у гібридів скорочувалась, а від цвітіння до повної стиглості зерна - подовжувалась, що призвело до збільшення тривалості вегетаційного періоду в цілому.