Технологія вдосконалення техніко-тактичних дій дзюдоїстів високої кваліфікації. Побудова групових і індивідуальних моделей змагальної діяльності. Модельні показники процесу спортивного удосконалення дзюдоїстів. Основні компоненти моделювання в дзюдо.
Аннотация к работе
Харківська державна академія фізичної культури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту. Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту, м. Модельні характеристики підготовленості дзюдоїстів, що орієнтують на досягнення конкретних рівнів удосконалення визначених сторін підготовленості, дають можливість порівняти індивідуальні показники конкретного спортсмена з модельними характеристиками даного рівня підготовленості, оцінити слабкі й сильні сторони його тренованості, виходячи з цього, планувати і корегувати тренувальний процес, визначаючи засоби й методи впливу на нього. Розроблено комплекси тренувальних завдань для більш раціональної побудови навчально-тренувального заняття зі спортсменами, що займалися в експериментальній групі. Програмою експерименту передбачалося акцентоване удосконалювання борцями експериментальної групи техніки кидка підхопленням після захоплення двох рукавів супротивника, базових кидків у стійці з різних захоплень, а також виконання технічних дій дзюдо в комбінаціях і в контр атаці.Сучасна тенденція інтенсифікації тренувального процесу в боротьбі, крім загального збільшення конкурентності у спорті, повязана із прагненням міжнародної федерації боротьби підвищити видовищність борцівських поєдинків. Рівень техніко-тактичних дій (ТТД) спортсмена головним чином визначає його успіх у двобої. Автори детально досліджували й аналізували складові тренувального процесу, змагальної діяльності, моделювання різних дій спортсменів, багаторічну підготовку дзюдоїстів. Однак за межами досліджень залишилися такі питання підготовки дзюдоїстів, як врахування індивідуальних характеристик при моделюванні ТТД і змагальної діяльності з подальшою адаптацією їх до практичної діяльності, а також оптимальні параметри взаємозвязку теоретичної і практичної складових підготовки спортсменів. Розробити практичні рекомендації для тренерів та спортсменів з удосконалення техніко-тактичних дій у підготовці дзюдоїстів з урахуванням модельних характеристик спортсменів.У першому розділі “Характеристика змагальної діяльності дзюдоїстів” - на основі вивчення проблематики дослідження, викладеної в наукових публікаціях щодо системи підготовки спортсменів, змагальної діяльності у спортивних єдиноборствах, були визначені основні компоненти моделювання в дзюдо. У дослідженні технічних дій дзюдоїстів визначено структуру і зміст змагальної техніки дзюдо; проведено аналіз сучасних змагальних техніко-тактичних дій. Проведено бесіди з тренерами і спортсменами, що дозволило уточнити структуру змагальної діяльності дзюдоїстів, технічний арсенал, ефективність і результативність атакувальних дій та ін. Були також розроблено вузько спрямовані підготовчі вправи, моделі техніко-тактичних дій дзюдоїстів, комплекси тренувальних завдань для більш раціональної побудови навчально-тренувального процесу зі спортсменами, що займаються в експериментальній групі. Порівняння показників результативної змагальної техніки переможців та призерів Олімпіад 1996 і 2000 рр. показало, що олімпійці-2000 у порівнянні з олімпійцями-1996 ефективніше виконували підхоплення, кидки через плечі і скручування, трохи рідше досягли переваги за допомогою кидків зачепом і через спину.Аналіз спеціальної літератури свідчить про те, що в сучасній спортивній боротьбі на міжнародних змаганнях перевагу мають спортсмени, які відрізняються індивідуальною своєрідністю техніко-тактичного арсеналу. Разом з тим, не виявлено публікацій, які б зясовували названі аспекти в техніко-тактичній підготовці дзюдоїстів високого класу на основі побудови індивідуальних моделей. Виявлено найбільш оптимальні техніко-тактичні дії, виконувані в комбінаціях: зачеп - підхоплення; підхоплення - кидок через плечі; кидок через спину - зачеп та ін. У процесі досліджень було експериментально встановлено, що основними критеріями в оптимізації техніко-тактичної підготовки висококваліфікованих дзюдоїстів у реалізації найбільш ефективних технічних дій є швидкість руху й ефективність виконання прийомів. Ці дані доповнюють науково-методичну базу техніко-тактичної підготовки спортсменів і характеризують новий напрямок досліджень - моделювання атакувальних, контратакувальних дій, і комбінацій спортивного поєдинку.