Патофізіологічні особливості артрозів. Етіологія, патогенез, клініка деформуючого артрозу кульшового суглобу. Техніка масажу та застосування інших засобів фізичної реабілітації при деформуючому артрозі кульшового суглобу. Особливості техніки самомасажу.
Аннотация к работе
ПВНЗ "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая" Факультет психолого-фізичної реабілітації З ДИСЦІПЛІНИ "МАСАЖ ЗАГАЛЬНИЙ ТА САМОМАСАЖ" на тему: "Техніка виконання масажу при деформуючому артрозі кульшового суглобу"Актуальність даного дослідження полягає в тому, що артрози найбільш розповсюджене захворювання суглобів, в основі якого лежить передчасне старіння і дегенерація суглобного хряща, обумовлені порушенням метаболізму. Артроз - це дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, при якому виникають зміни в суглобовому хрящі з наступними кістковими розростаннями. Деформуючий артроз кульшового суглоба, або коксартроз - це дистрофічний процес, при якому в тазостегновому суглобі спостерігається дегенерація суглобового хряща з наступною зміною кісткових суглобових поверхонь, розвитком крайових остеофітів, деформації та порушення руху. Але коли хворий починає видужувати, спокій повинен поступитися місцем перед тонізуючим, тренувальним режимом рухів. Масаж при цьому захворюванні дозволяє посилити циркуляцію крові, за рахунок чого усі корисні елементи потрапляють до суглобів і хрящової тканини набагато швидше.Уражаються саме ті суглоби, що найбільше навантажуються під час трудової чи спортивної діяльності: колінні суглоби - у вантажників, важкоатлетів, футболістів, лижників, борців; ліктьові - у працюючих з пневматичними молотами, тенісистів, фехтувальників, гімнастів, стрільців; кульшові - у гімнастів, борців, стрибунів у воду та стрибунів на лижах, веслярів та ін. Першими ознаками хвороби є відчуття незручності в суглобі, тугорухливість після спокою, яка зникає під час рухів, слабкість і швидка втомлюваність навколишніх мязів, біль у суглобі після великого навантаження. Дегенерація і зникнення амортизатора - хряща викликають ущільнення (остеосклероз) і деформацію суглобних поверхонь епіфізів з ділянками некрозу в них і рясним розростанням крайових остеофітів, до яких приєднується фіброз синовіальної оболонки, склероз і зморщування капсули суглоба. При обмеженні шматочка некротизованого хряща між суглобними поверхнями може виникнути симптом "блокади" - гострий раптовий біль і неможливість руху в суглобі, що швидко зникає. Деформуючий артроз тазостегнового суглоба (коксартроз) - найбільш важка форма артрозу, що протікає з болем при опорі на ногу, кульгавістю, пізніше зі значними обмеженнями всіх рухів у суглобі, У пізній стадії відзначається значне укорочення кінцівки внаслідок підвивиху голівки стегна.Коксартроз відноситься до дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів. Але з віком, коли зменшується еластичність хряща, суглоби починають швидко зношуватися. Також людям з надмірною вагою майже завжди властиве порушення обміну речовин і кровообігу, що сприяє виникненню захворювання кульшових суглобів (коксартрозом). Подібний ризик підвищується, якщо в людини від народження є аномалії недорозвинення суглоба - це істотно збільшує ризик розвитку коксартрозу в літньому віці. Зазвичай при коксартрозі біль, що поширюється по передній і бічній поверхні стегна, доходить вниз до середини стегна або до коліна (нижче коліна цей біль майже ніколи не йде).Методи лікування коксартрозу залежать від ступеня ураження суглоба і варіюються від консервативних (у початкових стадіях коксартрозу) до оперативних (протезування кульшового суглоба при його повному руйнуванні на третин стадії коксартрозу). Адже коли зменшується біль, створюється оманливе враження, що почалося лікування. Таким чином, таблетки, які пацієнт приймає для зменшення болю в суглобі, можуть прискорити руйнування цього суглоба. Хондропротектори (препарати для відновлення хрящової тканини не стільки усувають симптоми коксартрозу, скільки впливають на "підставу" хвороби, сприяючи відновленню хрящових поверхонь суглоба, поліпшенню вироблення суглобної рідини та нормалізації її "мастильних" властивостей. Подібний комплексний вплив хондропротекторів на суглоб робить їх незамінними в лікуванні початкової стадії коксартрозу.Масаж при деформуючому артрозі кульшового суглобу застосовують для зниження тонусу напружених мязів і збільшення скорочувальної здатності ослаблених; поліпшення крово-і лімфообігу, трофічних і регенеративних процесів; усунення невралгічних проявів; підтримання рухливості хребта та суглобів, відновлення працездатності хворого; продовження ремісії захворювання. В перід ремісії застосовують сегментарно-рефлекторний та класичний масаж і, порівняно з гострим періодом, його виконують більш тривало і інтенсивно, використовуючи всі прийоми. Лікувальний масаж застосовують при затиханні гострих проявів захворювання для зменшення болю; розслаблення мязів, протидії розвитку контрактурам і атрофії мязів; покращання крово - та лімфообігу, трофічних процесів в уражених зчленуваннях і навколишніх тканинах; для покращення психоемоційного тонусу хворого. Масаж при коксартрозі кульшового суглоба виконується 3 рази на добу.