Комплекси об"єктів будівництва, об"єднаних спільною планувальною структурою та інженерно-транспортною інфраструктурою в межах одного населеного пункту. Онтологічні та аксіологічні аспекти технічних норм, визначення їх ролі в містобудівній діяльності.
Аннотация к работе
Технічні норми та їх роль у містобудівній діяльності: онтологічний і аксіологічний підходиKeywords: technical standards, technical and legal norms, technical and legal documents, technical regulations, urban planning activity. 2 профільного Закону України, планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і обєктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено проведення містобудівної діяльності; 7) розробку містобудівної та проектної документації, будівництво обєктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та обєктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування. Системний аналіз наведених законодавчих положень свідчить про те, що правове регулювання містобудівної діяльності в теоретичному аспекті стикається з однією з актуальних проблем сучасного правознавства - співвідношенням правових та технічних норм і визначенням природи останніх. інженерний будівництво технічний норма Воно має значення: а) для розробки загальнотеоретичних положень (вчення про співвідношення, взаємодію та взаємозвязок різних соціальних норм, вчення про структуру правових норм та форму їх вираження, вчення про джерела права); б) може служити подальшому розвитку галузевих наук; в) для дослідження специфіки цих норм і має певне практичне значення, бо дає практичним працівникам більш глибокі знання про сутність і роль техніко-юридичних норм, сприяє правильному їх застосуванню до конкретних життєвих обставин і здійсненню контролю за їх виконанням; г) багато техніко-юридичних норм сприяють підвищенню рівня стандартизації суспільних відносин у значущих сферах соціального життя, що підвищує їх важливість власне у правовому регулюванні; ґ) в умовах міжнародної міждержавної інтеграції такі норми стають міжнародними техніко-правовими стандартами, що створює загальне правове та процесуальне поле їх застосування та використання. Такий підхід зумовлює можливість появи певних висновків щодо технічних норм: а) вони регулюють відносини між людьми і зовнішнім світом - природою, технікою (онтологічний фактор - Авт.); б) вони демонструють відносини «людина - машина», «людина і виробництво» (субєктний фактор - Авт.); в) це правила найбільш раціонального поводження людей із знаряддями праці і предметами природи (інтелектуальний фактор - Авт.); г) вони не мають соціального змісту, але при цьому обєктивуються їх важливим соціальним призначенням - їх дотримання є важливим, бо інакше неминучі аварії, техногенні катастрофи, подібні чорнобильської (екзистенційно-телеологічний фактор - Авт.).