Місце театру у громадсько-політичному житті Галичини ХIХ ст. Наддніпрянська драматургія в театрі "Руська Бесіда". Наддніпрянські режисери й актори в складі галицьких груп. Міжособистісні контакти театральних митців Галичини і Наддніпрянської України.
Аннотация к работе
Наддніпрянські режисери й актори в складі галицьких груп Розділ IV. Міжособистісні контакти театральних митців Галичини і Наддніпрянської України Висновки Розділ I. У другій половині ХIХ ст. На початку 60-х років ХІХ ст. у Львові постала ідея створення українського професійного театру. У 1861 р. в газеті Слово він опублікував Проект до зведення руського театру у Львові, в якому відзначив, що українська драматургія у Галичині не така ще багата, щоб забезпечити репертуар новоствореного театру, але це не повинно бути перепоною для його заснування. Аргументом на користь перших було те, що твори наддніпрянських авторів не грішать ні російщиною, ні церковщиною. 9 січня 1864 р. виділ товариства Руська Бесіда уклав контракт на організацію трупи на чолі з відомим антрепренером, актором і режисером Омеляном Бачинським, який розпочав свою діяльність ще у 1852 р. в польському театрі у Львові, а згодом продовжував її на Наддніпрянській Україні. Особливо критики відзначили гру Т. Бачинської у ролі Марусі. На думку С. Чарнецького, зачин українського театру, започаткований виставою Марусі, був вдалий, оскільки ця мелодрама припала до вподоби глядачам, її постановка поставила сцену відразу на значний мистецький рівень. Вона одразу засвідчила орієнтацію галицького театру на наддніпрянську літературу. Боньковської велика кількість тогочасних рецензій на першу виставу театру Маруся Г. Квітки-Основ’яненка засвідчило, що на професійному рівні прем’єра була досконало підготовленою і вдалою. Вистава в цілості відзначалась ансамблевістю гри професійних акторів і аматорів, стиль виконання яких достеменно відповідав засадам визнаного на той час натуралістичного театру, де вірно схоплений і відтворений типаж були центральною домінантою акторської майстерності. Це була десята вистава у новозаснованому театрі Руської бесіди, яка викликала загальне захоплення. 2 січня 1874 р. директором театру Руської Бесіди стала Т. Романович. Вже в першому році під її керівництвом до театру увійшли актори, які становили її основу протягом цілого десятиліття: М. Романович, І. Ляновська (пізніше - Біберовичева), Л. Падлевська, І. Гриневецький, І. Біберович, С. Стефурак, І. Стефуракова, М. Душинський (Коралевич), А. Людкевич. Оскільки режисерська робота Л. Наторського не задовольняла Т. Романович, вона запросила відомого вже тоді на Україні М. Кропивницького. Перебування і виступи М. Кропивницького відображені у спогадах Євгена Олесницького: Перший його виступ був у Шевченковім Назарі Стодолі, де грав Хому Кичатого.