Культурно-архітектурні, археологічні, сакральні об’єкти Італії. Особливості візового режиму країни, ціни на туристичні послуги. Правила, яких необхідно дотримуватися в Італії. Найбільш прибуткові і часто відвідувані місця. Вікова категорія туристів.
Аннотация к работе
Наука РПС вивчає особливості розміщення та розвитку народного господарського комплексу тієї чи іншої країни, регіону, закономірності розміщення та головні фактори, які зумовлюють це розміщення, пошук шляхів покращення розміщення продуктивних сил. Територію Італії омивають води пяти морів: на сході - Адріатичне, на заході - Лігурійське і Тірренське, на півдні - Іонічне і Середземне. На півночі межує з Швейцарією і Австрією, на сході - із Словенією, на заході - з Францією. Більшу частину території Італії займає Апеннінський півострів, який заходить далеко в Середземне море. Серед островів виділяється Тосканський архіпелаг, розташований між французьким островом Корсика та Апеннінським півостровом.У середньому, «прожитковий мінімум» при самостійному подорожі по Італії становить не менше 50 євро в добу; для відпочинку з комфортом потрібно не менше 120-150 євро на людину в день. Вартість оренди житла в Італії залежить від його розташування - якщо у великих містах зняти квартиру коштує досить дорого, то в сільській місцевості можна знайти кімнату всього за 100 євро в місяць (правда, комунальні послуги в цю суму не входять). Майже кожен день піддані рідної вітчизни проводять рейси до Італії - одні полюють поїхати на відпочинок в Італії, дехто прагнуть взяти квиток до Італії з метою ділової візиту до Італії. Багатьох мандрівників обєднує суттєвий момент: туристам бажані дешеві авіарейси до Італії, до того ж широке цінність має графік літаків і комфортність дороги до Італії. 45% італійців метою своєї поїздки вибрали відпочинок (7,6 млрд. євро), 36% - роботу (6,2 млрд. євро), 10% - поїздки до родичів і друзів (1,6 млнрд. євро), навчання - 4% (740 млн. євро) і по інших причинах - 5% (815 млн. євро).Італія сьогодні - високорозвинена індустріально-аграрна країна, яка за обсягом промислового виробництва на межі ХХ-ХХІ ст. входить у число перших найбільш розвинених країн світу. В Італії зложилася прогресивна структура національного господарства зі значною перевагою невиробничої сфери над виробничою. Можна стверджувати, що в результаті глибоких ринкових перетворень, проведених у країні після скинення фашистського режиму й успішних економічних реформ наступного років, Італія досягла економічного процвітання в наші дні. Країна ввійшла в ХХІ століття з ефективно функціонуючим національним господарством і реальними перспективами на майбутнє. Саме тісне переплетення провідних монополій у загальнонаціональному масштабі по лінії особистої унії, системи участі, фінансових звязків, спільної підприємницької діяльності за рубежем становить характерну рису організації фінансового капіталу Італії.
Вывод
Італія сьогодні - високорозвинена індустріально-аграрна країна, яка за обсягом промислового виробництва на межі ХХ-ХХІ ст. входить у число перших найбільш розвинених країн світу. Основні галузі промисловості: машинобудівна, текстильна і швейна, залізо- і сталеварна, хімічна, харчова, моторобудівна і звичайно туризм.
Італія сьогодні країна з високорозвиненою ринковою економікою й високим рівнем життя населення. Вона входить в "вісімку" провідних індустріальних держав миру.
В Італії зложилася прогресивна структура національного господарства зі значною перевагою невиробничої сфери над виробничою. Італія тісно інтегрувалася в міжнародні й міжкраїнні торговельні звязки.
Можна стверджувати, що в результаті глибоких ринкових перетворень, проведених у країні після скинення фашистського режиму й успішних економічних реформ наступного років, Італія досягла економічного процвітання в наші дні.
Країна ввійшла в ХХІ століття з ефективно функціонуючим національним господарством і реальними перспективами на майбутнє.
Найважливіший сектор економіки Італії - обробна промисловість. Транспорт - залізничний, автомобільний(такі концерни як: Фіат, Ломборджини, Мазератти), морський, повітряний. Головні морські порти Італії: Генуя, Трієст, Венеція, Неаполь.
Кооперативний сектор є важливою складовою економічної системи Італії. В країні нараховується близько 90 тис.кооперативів з 8 мільйонами пайовиків. У цей сектор входять 107 "народних банків", 715 сільських і ремісничих ощадних кас, на які припадає відповідно 12 і 14% активів національної банківської системи.
Галузева структура італійської економіки відповідає типу постіндустріальної стадії, для якого притаманне переважання сектора послуг. Проте порівняно з іншими провідними країнами в Італії дещо вища частка промисловості, особливо легкої.
Повітряний транспорт є важливим засобом пересування на території Апеннінського півострова,для звязку з островами. Нарівні з великимиміжнародними аеропортами в Римі, Мілані, і Неаполі існує багато невеликих аеропортів на материку і островах.
Кожна із промислових і банківських монополій є центром певного угруповання фінансового капіталу Італії. Разом з тим всі вони без винятку в тім або іншому ступені звязані один з одним. Саме тісне переплетення провідних монополій у загальнонаціональному масштабі по лінії особистої унії, системи участі, фінансових звязків, спільної підприємницької діяльності за рубежем становить характерну рису організації фінансового капіталу Італії.
Отже, що веде галузь італійської індустрії - машинобудування - дає 1/4 всієї продукції обробної промисловості й посідає перше місце по числу зайнятих (близько 2 млн. чіл). Воно в стані забезпечити майже всі основні потреби країни в машинах.
Італія контролює значну частину промислових підприємств країни. Він обєднує понад 150 підприємств у різних галузях промисловості - машинобудуванні, суднобудуванні, чорній металургії. ЕНІ - також державний холдинг, контролює переважно хімічну й нафтопереробну промисловість. ФІАТ є приватною корпорацією, як і Монтедісон, але в останньому є частка державного капіталу.
Сільське господарство Італії має землеробницький напрям. Рослинництво дає 58% сільськогосподарської продукції, тваринництво - 42%. Незважаючи на сприятливі кліматичні умови, Італія забезпечує себе продовольством лише на 75 - 80%. Понад половину ріллі займають зернові культури, але під тиском конкуренції інших країн ЄС площі під зерновими поступово скорочуються. За збиранням зернових Італія втричі поступається Франції; головні культури - пшениця, кукурудза, рис. Італія щороку збирає 6 млн т фруктів, 15 млн т овочів (у тому числі 5 млн т помідорів). За врожаєм цитрусових (3 млн т) і оливок Італія в Європі поступається тільки Іспанії. Врожай винограду 10 млн т на рік, понад 90% його переробляється на вино, за виробництвом якого Італія посідає перше місце в світі.
Італія перебуває на одному з перших місць у світі по розвитку ювелірної промисловості. Здавна славляться своїми ювелірними виробами Флоренція, Рим, Венеція.
В Італії склалася прогресивна структура національного господарства із значним переважанням невиробничої сфери над виробничою. У італійській економіці традиційно розвинений державний сектор економіки. Проте останніми роками був прийнятий ряд ухвал, сприяючий розвитку середнього і дрібного бізнесу. На півночі країни більше розвинена промисловість, а на півдні - сільське господарство.
Сфера послуг в Італії досить різноманітна за структурою, але особливо виокремлюються туризм і банківська діяльність.
Туризм для Італії є важливим джерелом притоку іноземної валюти. За різними обчисленнями, щороку Італію відвідують 30-50 млн туристів, які залишають в цій країні 6-8 млрд доларів. За чисельністю місць у готелях та кемпінгах (на 3 млн чол.) Італія посідає перше місце в світі. Туризм забезпечує роботою понад 1 млн італійців. Три чверті обороту бізнесу від туризму припадає на три міста - Рим, Венецію та Флоренцію. Туристи обовязково відвідують Ватикан і Сан-Марино - самостійні держави, які тісно в економічному відношенні повязані з Італією. Туристи прагнуть побачити численні замки, монастирі, картинні галереї, славетні собори й інші архітектурні споруди. Приваблюють також морські й гірськолижні курорти.