Розгляд етапів та особливостей рецепції Біблії в давньоукраїнській літературі. Виявлення особливостей релігійних творів, форм і засобів, якими послуговувалися руські екзегети при популяризації вчення про Святу Трійцю. Аналіз біблійних моделей мислення.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: КОНОНЧУК Михайло Миколайович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: АНТОФІЙЧУК Володимир Іванович, доктор філологічних наук, доцент кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Захист дисертації відбудеться “24” грудня 2002 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, Київ - 17, бульвар Тараса Шевченка, 14.Українська література має тисячолітню традицію ідейно-художнього засвоєння вічної Книги книг, власне від самих початків національної писемності Біблія стала її органічним ідейно-тематичним компонентом, впливаючи і визначаючи подальший напрям духовного і мистецького саморозвитку нашої культури. Вивченню різнопланової присутності Біблії в українській літературі присвячено праці провідних літературознавців України, які досліджують проблеми рецепції Біблії в літературі ХІХ-ХХ століть. З огляду на це актуальність даного дослідження визначається: 1)посиленням у літературознавстві кінця ХХ початку ХХІ ст. наукового інтересу до обєктивного вивчення різнопланової присутності Біблії в українській літературі; 2) тим, що в сучасній українській медієвістиці, яка досліджує рецепцію Святого Письма у давній літературі, досі проблема Святої Трійці залишається маловивченою; 3) неможливістю оминути вчення про Святу Трійцю при порушенні проблеми рецепції Святого Письма в давній українській літературі ХІ-ХУШ ст., як необхідного компонента для адекватного розуміння давньої української писемності, оскільки саме вчення про триіпостасного Бога надало візантійській християнській екзегетиці нового богословського і філософського виміру (сформувало християнську інтерпретацію старозавітних текстів, закріпило традицію прочитання текстів Старого й Нового Завітів як духовного і семантично-образного інтертексту - власне християнського канону Біблії), а в наступні віки визначало важливі вектори розвитку європейської, в тім числі й словянської, тобто й давньоукраїнської, гуманітарної думки; 4) тим, що обрана тема надає можливість нового прочитання літературних памяток Київської Русі з урахуванням усієї релігійно-духовної глибини давніх текстів, а також виявлення їх суто літературних особливостей, повязаних із тринітарною проблематикою; 5) необхідністю створення цілісної панорами розвитку біблійної тематики в українському письменстві ХІ-ХХІ ст., враховуючи те, що у його тисячолітній історії саме протягом ХІ-ХУ ст. Мета та завдання дисертації - 1) поглиблений аналіз етапів та особливостей рецепції Біблії в давньоукраїнській літературі, який побудований на врахуванні всієї релігійно-духовної семантики давніх текстів старокиївської писемності ХІ-ХУ ст., 2) виявлення суто літературних особливостей релігійних творів - форм і засобів, якими послуговувалися руські екзегети при популяризації вчення про Святу Трійцю; 3) висвітлення й аналіз функціонування біблійних моделей мислення, світовідчуття, а також творення на їх основі естетичних надбань в літературі ХІ-ХУ ст., де головними ідейно-художніми координатами було християнське вчення про Святу Трійцю; 4) зясування ролі християнських морально-етичних категорій у формуванні структури загальнонаціональних духовно-культурних цінностей. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених з історії української та зарубіжної літератур, теорії літератури та культури, фольклору_ релігієзнавства, міфології, питань філософії і богослівя, які створювалися у ХІХ-ХХ ст.: С.Аверинцева, С.Булгакова, М.Возняка, М.Грушевського, М.Еліаде, Ю.Ісіченка, В.Крекотня, Д.Лихачова, В.Лоського, Б.Раушенбаха, В.Соловйова, Л.Ушкалова, П.Флоренського, І.Франка, Е.Фромма, Д.Чижевського, К.Г.Юнга та інших.Розглянуті монографії В.Антофійчука, І.Бетко, А.Нямцу (спеціально присвячені проблемам біблійної рецепції в літературі ХІХ-ХХ ст.) а також дослідження О.Александрова, П.Білоуса, Т.Бовсунівської, М.Бондара, Б.Бунчука, І.Дзюби, М.Жулинського, І.Ісіченка, В.Климчука, С.Козака, В.Крекотня, Б.Криси, М.Лабуньки, О.Мишанича, Р.Мовчан, Л.Мороз, Д.Наливайка, Є.Нахліка, Г.Ноги, О.Пахльовської, Ю.Пелешенка, О.Пріцака, Є.Сверстюка, Г.Сивокіня, Е.Соловей, А.Ткаченка, Л.Ушкалова, Вал.Шевчука, Г.Штоня, В.