Архітектурно-стилістичні трансформації Преображенського храму Святогірського монастиря. Версії авторства змін у контексті української народної традиції під час будівництва. Діалог культурних традицій у просторі архітектурного комплексу Святогір’я.
Аннотация к работе
Східноукраїнський національний університет імені Володимира ДаляБазуючись на нових атрибутивних, історико-культурних, мистецтвознавчих даних, зясовано, що архітектурно-стилістичних трансформацій Преображенський храм Святогірського монастиря зазнавав двічі: з псевдовізантійського стилю (проект) у форми української народної деревяної архітектури (реалізація проекту) і далі набув ознак образу типового для XIX ст. проекту (декорування та фарбування). Уперше запропоновано дві версії авторства змін у контексті української народної традиції під час будівництва Преображенського храму: благодійники сестри Варвара й Софія Ланські та харківський єпархіальний архітектор М.О. Краєвський. Основываясь на новых данных атрибутивного, историко-культурного, искусствоведческого характера, установлено, что архитектурно-стилистические трансформации Преображенский храм Святогорского монастыря претерпевал дважды: из псевдовизантийского стиля (проект) в формы украинской народной деревянной архитектуры (реализация проекта) и далее приобрел черты образа типового для XLX в. проекта (декорирование и покраска). Проанализированный материал также позволяет говорить о диалоге культурных традиций в пространстве архитектурного комплекса Святогорья: культуры официальной и народной; общеправославной (иерусалимской) и национально-религиозной; западно - и восточноукраинских архитектурных традиций; народно-религиозной и государственно-идеологической. Based on the new attributive, historical and cultural, art criticism data it is established that the architectural and stylistic transformation of the Transfiguration Church of Svyatogorsky monastery underwent twice: from the pseudo-Byzantine style (design) to the forms of Ukrainian folk wooden architecture (project implementation) and further acquired the features of the typical project for the 19th (decoration and painting).ХХ ст. література про Святогірський монастир була переважно представлена його історико-статистичними описами, що надають цінний фактичний матеріал, а також спогади паломників. Після 1991 р. увагу дослідників привертали переважно історія Святогіря (Дедов, 1995), атрибуція та стилістика архітектурно-художнього ансамблю монастиря і його складових (Кодин и Ерошкина, 1998). Водночас вивчення цієї памятки з позицій культурології є недостатнім, особливо зважаючи на нові факти його історії, які стали відомими нещодавно. преображенський храм святогірський монастир (тобто в день його повторного відкриття, але які відображають вигляд споруди в попередній період), можна стверджувати, що в перший період свого існування монастир розвивався в контексті української національної культурної традиції. Архівні документи зберегли дані про одного з художників, котрий у період між 1864-1871 рр. створив храмовий образ Казанської Божої Матері для місцевого ряду іконостасу нижньої церкви Преображенського храму Святогірського монастиря.