Особливості розуміння свободи, властиві кантівському і гегелівському вченням про державу і право. Договір як фундаментальне поняття теорії легітимації, котрий легітимує і водночас лімітує державу. Аналіз тенденцій розвитку правової системи України.
Аннотация к работе
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого СВОБОДА ЯК ПРИНЦИП ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИНауковий консультант - доктор юридичних наук, професор, Бандурка Олександр Маркович, Верховна Рада України, народний депутат. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Цвік Марк Веніамінович, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, професор кафедри теорії держави і права доктор юридичних наук, професор Мурашин Олександр Геннадійович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри теорії держави і права. доктор юридичних наук, професор Сливка Степан Степанович, Львівський інститут внутрішніх справ, начальник факультету № 2;Закріплення на конституційному рівні положення про те, що Україна є демократичною соціальною правовою державою, утвердження пріоритету людини як найвищої соціальної цінності (не особа для держави, а держава для особи), природності та невідємності її прав і свобод засвідчило про визнання Україною та практичне втілення європейської духовно-гуманістичної традиції у вченні про державу та право. Право визначається лише як система загальнообовязкових юридичних норм, що їх забезпечує власною силою держава, що ніяк не може сприяти усвідомленню права як свободи. Принципове значення має і перегляд концепції свободи, яку обстоюють філософські і юридичні позитивісти, що дозволить переосмислити пріоритети в концептуальній системі державознавства і правознавства, і, у кінцевому підсумку, досягти поступу національної теорії держави та права. Не применшуючи ролі й значущості доробку попередніх науковців, необхідно визнати, що в Україні ще немає фундаментальних досліджень феномена свободи як принципу демократичної правової держави, на основі яких можливо було б опрацювати новітню методологію, теорію і практику сучасних українських держави та права. Використання сучасних методів дослідження дало змогу осмислити людину як носія свободи первинного субєкта права, невідємних прав і свобод, що дозволило зясувати сутність, онтологічне місце, функції і значення свободи для демократичної правової держави в умовах інтеграції України у ЄС глобалізованих демократії, ринку, громадянського суспільства та правової держави. свобода держава право договірУ першому розділі “Класичні і сучасні теорії правової держави про свободу” досліджуються класичні і найновіші теорії правової держави, висвітлюється принципово новий вектор в опрацюванні теоретичних засад правової державності й свободи в Україні. На цій основі Кант опрацьовує вчення про емпіричний і інтелігібельний характер людини, яке є методологічним ключем до усвідомлення свободи та її співвідношення з мораллю, правом і державою. Автор виокремлює спільні риси, які поєднують Кантову і Гегелеву теорії, а саме: а) теорія держави і права має розпочинатися з антропологічного моменту, з свободної волі людини; б) право слід повязувати не з примусом, а з свободою; в) уявлення про свободу як онтологічну або буттєву передумову людських прав і обовязок для держави; г) право насамперед зводитися до практичного опанування спеціальної реальності. У роботі опрацьовано легітимаційно-договірну теорію держави і права, сутність якої характеризується такими моментами: а) джерелом держави і права є суспільний договір; б) субсидіарним суверенітетом або субсидіарною легітимацією держави; в) обопільністю владних стосунків, коли держава і громадяни повязані взаємними правами і обовязками; г) пріоритету права над владою, звязування держави правом; д) уявленням про свободу як онтологічну передумову людських прав. Воно включає три елементи (напрямки державної діяльності): сприяння реалізації прав і свобод людини (шляхом позитивного впливу на формування їх загальносоціальних гарантій); охорону прав і свобод людини (шляхом впровадження заходів, зокрема юридичних, для попередження, профілактики порушень прав і свобод людини); захист прав і свобод людини (відновлення порушеного правового стану, притягнення порушників до юридичної відповідальності).Актуальні проблеми розвитку міліції на порозі ХХІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. Забезпечення прав і свобод людини головний напрям правоохоронної діяльності // Вісник Університету внутрішніх справ. Ставлення населення до роботи міліції як показник реалізації завдань реформування органів внутрішніх справ України // Вісник Одеського ін-ту внутрішніх справ. Проблеми забезпечення прав і свобод людини в діяльності міліції // Вісник Університету внутрішніх справ. Захист прав людини у контексті боротьби з транснаціональною злочинністю // Вісник Університету внутрішніх справ.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст та висновки дисертації викладені у публікаціях