Дослідження форм реалізації та мотивації синергії свободи й відповідальності ЗМІ. Виявлення особливостей їх функціонування в демократичних суспільствах, заснованих на гнучкому, непримусовому регулюванні та саморегулюванні інформаційних відносин.
Аннотация к работе
Свобода та відповідальність масмедіа як чинники функціонування соціально-комунікаційних системThe author has established that the social and communication importance of mass media freedom and responsibility is determined by the status and functional peculiarities of the mass media as a mediator between the state and civil society, a professionalized and institutionalized communicator that uses the clearly-defined channels of mass communication, certain methods and technical means, that is focused on mass audience, specific social tasks, that helps to spread the information which is socially important and that possesses a set of persistent functional features. Наведені міркування дають змогу зробити висновок, що в системі соціально-інформаційних комунікацій зміст свободи може бути конкретизований як: 1) свобода переконань, думки, суджень, вираження, слова, ідеологій та їх послідовна реалізація в комунікації; 2) свобода вибору субєктом комунікації системи комунікаційних звязків; 3) свобода доступу до джерел інформації та одержання останньої; 4) свобода опрацювання інформації, її збереження та поширення без втручання владних структур; 5) свобода і право знати, свобода одержання інформації від інших субєктів інформаційно-комунікаційних відносин, свобода контакту комуніканта та індивідуального чи колективного комуніката, свобода обміну інформацією. Екстраполюючи окреслену проблематику в площину системно-синергетичного підходу та враховуючи суспільно-державний контекст, маємо підстави стверджувати, що комунікаційна свобода забезпечує безперешкодне надходження інформації із зовнішнього щодо суспільства та держави середовища; її одержання, продукування, вільний та інтенсивний обіг усередині соціально-комунікаційної системи; структурування й диференціацію інформаційних каналів; урізноманітнення змісту повідомлень, їх новаційність, достовірність та обєктивність унаслідок формування соціально-комунікаційних традицій і продуктивної конкуренції інформаційних контентів; самовідтворення інформаційно-комунікаційної взаємодії та вільних, незалежних субєктів комунікації, увиразнення соціально-комунікаційних чинників розвитку суспільства. Субєктними конкретизаціями масмедійної свободи постають свобода бути опублікованим (право автора); свобода «друкувати чи не друкувати (право редактора, видавця, засновника ЗМІ)»; свобода «читати (право вибору читача, тобто що, де й коли читати)», при цьому «гарантія свободи комунікатора (ЗМІ) у цивілізованому суспільстві слугує запорукою свободи споживача інформації» [2, с. Засурський зазначає, що соціально-комунікаційний зміст масмедійної відповідальності зводиться до: відповідальності перед суспільством і громадянами, читачем, слухачем, глядачем; відповідальності перед державою, котра передбачає різну міру контролю з боку держави; відповідальності перед видавцем, власником; відповідальності перед професією, колегами, що прокладає шлях до саморегуляції ЗМІ [15, с.