Своєрідність художнього моделювання картини світу в творчості С. Руданського - Дипломная работа

Чубука досліджена художня та жанрова своєрідність окремих творів поета; запропоновані цікаві, хоча нерідко й такі, що суперечать одна одній, інтерпретації багатьох творів письменника; здійснені спроби визначити місце його творчості в літературі другої половини XIX століття. Для осмислення художнього феномену С.Руданського доцільно звернутися до такого поняття "художній світ" митця. Художній світ має свою структуру, зумовлену особливостями взаємодії автора (авторською позицією і концепцією світу) і героїв, специфікою форм оповіді, часу і простору, він носить образний характер. Руданського зумовлюється і потребою визначити звязок його творчості зі світовою літературою, простежити особливості гумористичного світу поета крізь призму українського модернізму. Його здійснення дозволить суттєво скорегувати уявлення про особливості світосприйняття і світорозуміння письменника, визначити основні характеристики твореної ним художньої реальності, прояснити засади позиції "власне автора" у його творах, показати провідні принципи й засоби художнього моделювання дійсності в творчості поета.Проте, думається, що це є доречним, оскільки сучасна літературна наука базується на розумінні художніх процесів, що дозволяють говорити про твір як явище прояву внутрішнього «я» письменника; поєднання та взаємодії «свого» й «чужого». Якщо раніше літературні методи дозволяли говорити про художній світ твору з описового погляду, то зараз це не що інше, як прояв власної позиції автора до художньої дійсності. Це впливало на художній світ митця, його ставлення до дійсності, тому доцільно простежити модифікації картин буття у творах С.Руданського, проаналізувати основні теоретичні та критичні матеріали дослідження його творчості. Руданський писав твори в епоху реалізму, а метою напряму було, на відміну від романтизму, висування пізнавально-аналітичного начала, тому митець прагнув до обєктивності, безпосередньої достовірності відображення світу. Критик аналізує кожен твір із точки зору текстуальності, наголошуючи на причинах написання, народній основі твору; намагається вперше порівняти твори з поетичними жанрами попередників.Руданського будемо розглядати у сувязі з новими поняттями про людину, її внутрішній світ, індивідуальні й суспільні рефлексії. Інтер-чи між-текстуальність найчастіше трактується як властивість одного художнього твору асоціюватися з іншим твором чи творами. У фацетії Поджо Браччоліні "Жалоба, принесенная Фачино Кане по поводу грабежа" фігурує мотив злодійства (крадіжки кожуха солдатом у Фачино), схожий сюжет маємо в гуморесці С.Руданського "Пан та Іван по дорозі", де Іван обкрадає пана (зїдає все, що було у того в торбі). Автор вживає короткі мінімалістичні форми: "аби душа чиста була", "ваша правда, пане", "бійтесь Бога!", ""поганая віра", "тільки світиш, та не грієш". Порушення усталених мистецьких норм, синтезування дійсності та гри з елементами різних знакових структур визначає інтертекстуальність гуморесок С.Руданського - одну з провідних рис його творчості, результатом чого і є неоднозначне сприймання творів.Як реальні читачі ми можемо бути ознайомлені з усіма аспектами справжньої його біографії, але, коли читаємо його лірику чи інші твори, переходимо межу від нашого уявлення про письменника як живу людину - до С. Руданського моделюють позицію "власне автора", найголовнішими субєктами стають його внутрішні переживання, позиція щодо обєкта зображення. Найчастіше автор втілює думки і почуття, що властиві йому як особистості, в його творах існує ліричне "Я" ("Сиротина я безродий", "Ти не моя", "Мене забудь!"). Найчастіше автор втілює думки та почуття, що властиві йому як особистості, в його творах фігурує ліричне "Я". Репрезентація і перенесення позиції "власне автора" відбувається у творі "Пісня" ("Не дивуйтесь, добрі люди"), де автор ставить ліричного субєкта перед суспільством, змушує його висловити свій внутрішній світ для оцінки, натякаючи на допомогу з психологічної точки зору: Хто ж за мене спогадає?Щоголева - характеризують як поетів "пошевченківської" доби, у творчості яких були елементи і запізнілого класицизму, і спізненого романтизму, але несли вони на собі таки знак реалізму, яким би дивним він часом не здавався. Запропоноване переосмислення спадщини С.Руданського спрямоване на те, щоб вивільнити творчість митця з застарілих догм, упереджень і уточнити деякі літературознавчі поняття, гнучкіше подати їх систему. Розквіт творчого потенціалу С.Руданського припадає на переломний етап в літературі, через те критичні матеріали репрезентують двояке ставлення до оцінки творчості поета. Проаналізувавши монографії, публікації, критичні матеріали, простежуємо розбіжності в оцінці його творчості. Творчість С.Руданського розглядалася критиком як завершення школи романтиків, проте він не виокремлює С.

Українських поетів другої половини XIX століття - Л. Глібова, І. Манжуру, С. Руданського, Я. Щоголева - характеризують як поетів "пошевченківської" доби, у творчості яких були елементи і запізнілого класицизму, і спізненого романтизму, але несли вони на собі таки знак реалізму, яким би дивним він часом не здавався.

Запропоноване переосмислення спадщини С.Руданського спрямоване на те, щоб вивільнити творчість митця з застарілих догм, упереджень і уточнити деякі літературознавчі поняття, гнучкіше подати їх систему. Поетичний дискурс С. Руданського складався у формі відношення «панування» колективного, загального та «покори» індивідуального, одиничного, особистого. Це насамперед повязане зі зміною складових, співвідношенням та ієрархічністю у процесі розвитку реалістичної літератури, що призвело до змін у світогляді митця та відповідно до модифікації картин людського буття.

Розквіт творчого потенціалу С.Руданського припадає на переломний етап в літературі, через те критичні матеріали репрезентують двояке ставлення до оцінки творчості поета. Проаналізувавши монографії, публікації, критичні матеріали, простежуємо розбіжності в оцінці його творчості. Першим дослідником творчості С. Руданського був І. Франко, який зібрав невідомі сторінки його життєтворчості. Завдяки літературознавчим розвідкам І. Франка віднайдено тексти найкращих зразків доробку поета. Творчість С.Руданського розглядалася критиком як завершення школи романтиків, проте він не виокремлює С. Руданського з ряду найталановитіших гумористів XIX століття. Першим, хто це зробив, був М. Драгоманов, стверджуючи, що поет торкнувся нових тем при змалюванні тогочасної дійсності.

Переосмислюючи творчий доробок письменника, як явище соціальне, П.Колесник, І.Пільгук, Ю.Цеков, розглядали його в руслі реалізму, найвище оцінюючи художній феномен С. Руданського як автора гумористичного та ліричного світів.

Систематизувавши дослідження літературознавців, ми здійснили спробу оновленого підходу до розгляду принципів художнього моделювання картини світу, що постає з творчого доробку С. Руданського. Залучивши елементи інтертекстуальності та компаративістики, у бакалаврській роботі намагалися простежити звязок співомовок С. Руданського не тільки з українським фольклором, сміховою культурою рідного народу, а й з німецькими шванками (сатиричними повідомленнями XII-XVI ст.), фабльо (невеликими віршованими оповіданнями про веселі та смішні випадки), італійськими фацетіями Поджо Браччоліні (гострі побутові замальовки комічного змісту). З іменем С. Руданського повязане завершення формування віршової гуморески як жанру.

Темарій співомовок С. Руданського - це дуже різнобарвна картина людського співжиття, побачена крізь призму сміху. Важко знайти якось явище буття, що не опинилося б на вістрі дотепного, інколи - гостро сатиричного слова поета. Тут і недоладний посполитий люд ("Не свої ноги"), і здирники-хабарники ("Засідатель"), і крутії-крамарі ("Добре торгувалось"), і багато інших "героїв", що мають не тільки національне, а й інтернаціональне походження.

Доступність і простота поетичної мови гуморесок, українська сміхова культура, афористичність, глибокий підтекст переконують у тому, що митець був наділений непересічним талантом, чесно працював у царині національної літератури.

У бакалаврській роботи осмислено критичні матеріали, що торкаються проблеми диференціації понять "художній світ твору" та "художній світ митця". Твір - осередок художнього світу, в якому відображається реальність, відбувається розщеплення авторської свідомості, відбивається авторська позиція щодо відображеного. При цьому художник створює світ, пофарбований його індивідуальністю, баченням, стилем його мислення, що розкриває нову концепцію світу й особистості. Розмежовуючи ці поняття, констатуємо, що в творі завжди присутня позиція автора (світ митця), яка залежить від жанру та проблематики твору, переосмислюється свідомістю автора, підпорядковується дійсності та часу написання. Окрему ланку займає світ твору, що в сукупності художніх засобів, створення часопростору, проблематики становить індивідуальну картину для дослідження.

Субєктна організація світорозуміння ліричного доробку автора розкрита крізь призму виокремлення фігурування позицій "власне автора", "автора розповідача" та ліричного героя в творах. Зокрема позиція "власне автора" переноситься на субєктивацію "я", "ми", "ти", використовуючи такі прийоми автор сформував своє бачення на проблеми соціуму. Трьома типами представлена позиція "автора розповідача", а саме: розповідач - головний герой; побічний герой твору; персонаж, який описує події. Більшість ліричних творів дають змогу простежити позицію ліричного героя, що дозволяє виокремити і внутрішній світ автора та його відношення до дійсності. Майстром творення ліричних творів виявився С. Руданський при вмінні репрезентувати розмаїття жанрових форм лірики. Його творчий добуток представляє зразки рідко вживаних в літературі жанрів: мадригал, канцона, ліричний портрет, гімн, псалом, романс, медитація. Оригінальна форма викладу матеріалу свідчить про неординарне сприйняття художнього світу та прагнення представити реципієнту внутрішній світ автора.

Ліричні вірші особистісного і громадянського характеру С. Руданський називав "піснями", бо вони мали наспівний ритм. Серед них найбільшої популярності зажила "Пісня" ("Повій, вітре, на Вкраїну…"), присвячена першому коханню С. Руданського - Княгницькій. Цей текст і сьогодні з любовю виконують професійні й аматорські хорові колективи. Від неї ще повівало тим задушевним романтизмом, що й від "Дивлюсь я на небо" М. Петренка, але це вже була почасти й реалістична поезія. "Пісня" С. Руданського своїм мотивом звернена на до "конкретної" втрати кохання; у творі використано складний тип метафори, в якій єднався "настрій" живої природи і хвилюючий стан людської душі. Внаслідок такого єднання у піснях С. Руданського досягався філософський ефект "цілості" картин живого життя природи й естетичний феномен його загадковості. А центром філософії й естетики в поезії всіх часів завжди виступає людське серце.

Картина світу в художньому моделюванні С.Руданського представлена крізь призму гумористичних та ліричних творів, постає суперечливою, розмаїтою ще й тому, що в ній проявляються грані характеру письменника: прискіплива спостережливість, відтворення динаміки життя, увага до людської поведінки, а ще - глибока порядність і скромність.

Сухоти наздогнали лікаря і поета С.Руданського в Ялті, у досить молодому віці: не дожив він навіть до сорока. Проте в міру сил і таланту вперто працював у літературі, сміхом карав кривдників свого народу, будив у душах людей справжні почуття. Його неординарна творчість - це не лише акт невтоленої індивідуальності, але й своєрідний тип художнього мислення.

1. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / М. Бахтин . - М.: Искусство, 1979. - 424 с.

2. Безхутрий Ю. Художній світ М.Хвильового: автореф. дис. на здобуття наук. ст. докт. філол. наук. 10.01.04 / Ю. Безхутрий . - Львів, 2003. - 35 с.

3. Бєляєва Н. Історична проза В. Шевчука в інтертекстуальному аспекті / Н. Бєляєва // Слово і час. - 2001. - № 4 . - С. 58-64.

4. Білокопитов М. На іменинах у С.Руданського / М. Білокопитов // Запорозька Січ. - 1998. - 17 лютого. - С. 2.

5. Бочаров А. Чем жива литература?. Современность и литературний процесс: монография / А. Бочаров . - М.: Сов. писатель, 1986. - 400 с.

6. Ващенко Ю. Художній світ Г.Шевальє (народно-сміхові та міфопоетичні структури в трилогії про Клошмерль): автореф. дис. на здобуття наук. ст. к. філол. наук: 10.01.04. / Ю. Ващенко. - Дніпропетровськ, 2002. - 19 с.

7. Галич О. Теорія літератури: підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. - К.: Либідь, 2001. - 485 с.

8. Герасименко В. Степан Руданський. Життя і творчість / В. Герасименко. - К.: Наукова думка, 1985.-179 с.

9. Герасименко В. „Лірникові одежини" С.Руданського / В. Герасименко // Народна творчість та етнографія. - 1960. - № 2. - С. 102-107.

10. Герасименко В. Степан Руданський - поет-демократ / В. Герасименко // С.Руданський . Твори. - К.: Держ .вид-во худ. літератури, 1956. - 321 с.

11. Гинзбург Л. О лирике / Л. Гинзбург . - М.: Интрада, 1997. - 414 с.

12. Гиршман М. От текста к произведению, отданного общества к целостному миру / М. Гиршман // Вопросы литературы. - 1990. - № 5. - С. 108-113.

13. Гнатюк М. Художній світ Ю.Яновського: авторська репрезентація естетичних поглядів / М. Гнатюк // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ. - 2004. - № 37. - С.46-55.

14. Гончарук М. До питання про основний текст гуморесок С. Руданського / М. Гончарук // Питання текстології. - К.: Наукова думка, 1989. - С. 28 - 50.

15. Гончарук М. Назріле академічне видання С. Руданського і доля його літературної спадщини / М. Гончарук // Слово і час. - 1994. - № 6. - С. 34 - 45.

16. Громяк Р. Літературознавчий словник-довідник / Р. Громяк, Ю. Ковалів, В. Теремко. - К.: Академія, 1997. - 752 с.

17. Громяк Р. Що доведено життям. Актуальні проблеми і літературознавства і літературної критики / Р. Громяк . - К. : Дніпро, 1988. - 257 с.

18. Гуляк А. Деякі аспекти аналізу літературного твору / А. Гуляк, Н. Скоробагатько, П. Хропко. - К.: Науковий світ, 2000. - 130 с.

19. Деркачова О. Інтертекст у поезії С. Вишенського (збірка "Альта") / О. Деркачова // Слово і час. - 2004. - №11. - С.37 - 43.

20. Єфремов С. Історія українського письменства / Сергій Єфремов. - К.: Феміна, 1995. - 688 с.

21. Зарубежная литература. Эпоха Возрождения. Учеб. пособие для студентов филол. специальностей / [отв.ред. Пуришев Б.]. - М.: Просвещение, 1976. - 630 с.

22. Зленко Г.С. Руданський - шлях до Ялти / Г. Зленко // Слово і час. - 1999.- № 1. - С.46-49.

23. Історія зарубіжної літератури / [ упор. М. Шаповалова, Г. Рубанова]. - Львів: Вища школа, 1973. - 220 с.

24. Історія української літератури другої половини 19 ст. / [упор. В. Поважна]. - К.: Вища школа, 1979. - 460 с.

25. Історія української літератури XIX ст.: У 3-х кн.-Кн. 2: 40-60-ті р. ХІХ ст./ [гол. ред. М. Яценко]. - К.: Либідь, 1996. - 384 с.

26. Киричок П. Міський лікар Ялти : сторінки життя відомого українського поета С. Руданського / П. Киричок // Золоті ворота. - 1993. - № 5. - С. 25-38.

27. Кисельов С. Дивак, що бавив слово (До 150-ти річчя з дня народження С. Руданського ) / С. Кисельов // Людина і світ. - 1984. - № 1. - С. 48-51.

28. Клименко Ж. Використання елементів компаративістики в шкільній практиці / Ж. Клименко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2001. - № 1. - С. 54-55.

29. Колесник П. На шляху до реалізму (До 100-річчя з дня народження українського поета С. Руданського) / П. Колесник // Радянське літературознавство. - 1973. - № 5. - С. 32-34.

30. Колесник П.С. Руданський / П. Колесник. - К.: Дніпро, 1971. - 111 с.

31. Кравченко В.С. Руданський як автор співомовок / В. Кравченко, К. Пирогова // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ. - 2002. - С. 44-46.

32. Лихачов Д. Внутренний мир художественного произведения / Д. Лихачов // Вопросы литературы. - 1968. - № 8. - С. 74-87.

33. Матущак К. Музей С. Руданського / К. Матущак // Київ. - 1996. - № 11-12. - С. 18-20.

34. Наливайко Д. Література в системі мистецтв як галузь порівняльного літературознавства / Д. Наливайко // Слово і час. - 2003. - № 5. - С. 10-19.

35. Папуша І. До методології літературознавчої компаративістики / Ігор Папуша // Слово і час. - 2002. - № 3. - С. 58- 67.

36. Перебийніс М. Сумна усмішка чародія / М. Перебийніс // Голос України. - 1994. - № 6. - С.5.

37. С. Руданський // Історія літератури руської (української) [заг. ред. О. Огоновський]. - Ч.2. - Мюнхен, 1991. - С.319-330.

38. Петренко К. Великий поетичний талант / К. Петренко // Радянська Україна. - 1964. - 7 січня. - С.3.

39. Пільгук І.С. Руданський / І. Пільчук. - К.: Наукова думка, 1987. - 139 с.

40. Погребенник В. Маловідомий С. Руданський : патріотична дума творчості / В. Погребенник // Розбудова держави. - 1996. - № 7. - С.48-51.

41. Погребенник В. Рідний край у поезії С. Руданського / В. Погребенник // Українська мова та література. - 1998. - №1. - С. 2-3.

42. Поспелов Г. Теория литературы / Г. Поспелов. - М.: Высшая школа, 1978. - 351 с.

43. Приходько І.С. Руданський - поет національного болю / І. Приходько // Дивослово. - 1999. - №4. - С.54-57.

44. Рильський М. Про поезії С. Руданського / М. Рильський // Статті про літературу. - К.: Дніпро, 1980. - С. 206-211.

45. Романюк В.С. Руданський / В. Романюк // Запорізька Січ. - 1998. - 6 січня. - С. 5.

46. Руданський С. Повне зібр. тв.: в 3-х т / С. Руданський. - К.: Наукова думка, 1972. - Т.1. 547 с.

47. Сиваченко М. Гумореска "Заєць" і генезис її сюжету: Творчість С.Руданського / М. Сиваченко // Українська мова та література. - 1998. - №3. - С. 10-12.

48. Сиваченко М. До порівняльного вивчення гуморески С. Руданського "Господь дав"/ М. Сиваченко // Теория и история литературы / [отв. ред. Н. Крутикова] - К.: Наукова думка, 1985. - С. 254-265.

49. Сиваченко М. Із студій над С. Руданським / М. Сиваченко //Радянське літературознавство. - 1977. - № 8. - С. 46.

50. Сиваченко М. Про гумореску С Руданського „Господь дав" та її італійські і німецькі літературні паралелі / М. Сиваченко // Сторінки історії української літератури і фольклористики . - К.: Наукова думка, 1990. - С. 116-133.

51. Слапчук В. Національна ментальність у співомовках С.Руданського / В. Слапчук //Дивослово. - 1994. - № 9. - С.5.

52. Сорока М. Інтертекстуальність поезії Ю.Тарнавського / М. Сорока // Слово і час. - 2002. - № 7. - С.15-21.

53. Тілло М. Художній світ Й. Бродського: автореф. дис. на здобуття наук. ст. к. філол. н.:14.10.02. - Сімферополь, 2002. - 20 с.

54. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства) / А. Ткаченко. - К.: Правда Ярославичів, 1998. - 448 с.

55. Українські поети-романтики 20-40-х років XIX століття / [ упор. М. Яценко]. - К.: Дніпро, 1968. - 630 с.

56. Франко І. До студій над С. Руданським // І.Франко. Зібр. тв.: в 50-ти т / Іван Франко. - К.: Наукова думка, 1980. - Т. 28. - С. 219-222.

57. Хализев В. Мир произведения / В. Хализев // Теория литературы. - М.: Высшая школа, 2002. - С. 194-260.

58. Храпченко М. Мировоззрение и творчество / М. Храпченко // Проблеми теории литератури. - М.: Изд-во акад. наук СССР, 1958. - С. 3-58.

59. Царик Л. Дуальність художнього світу поета та його жанрова система: автореф. дис. на здобуття наук. ст. к. філол. н.: 10.01.06. «Теорія літератури» / Л.Царик. - Тернопіль, 2001. -20 с.

60. Цеков Ю. Із сузіря ( До дня народження С. Руданського ) / Юрій Цеков // Українська мова та література в школі. - 1984. - № 1. - С. 10-13.

61. Цеков Ю. Степан Руданський / Юрій Цеков. - К.: Дніпро, 1983. - 175 с.

62. Чередик Л. У пошуках істини (метод компаративного аналізу при вивченні зарубіжної літератури ) / О. Чередик // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2001. - № 7. - С. 21-22.

63. Чирков О. Текстуальний, інтертекстуальний, контекстуальний аналізи / О. Чирков // Дивослово. - 2001. - № 4. - С.20-30.

64. Чубук М. "Повій, вітре, на Вкраїну..." (Про українського поета С.Руданського) / М.Чубук // Наука і суспільство. - 1984. - № 1. - С. 39-40.

65. Чудаков А. Мир Чехова. Возникновение и утверждение / А. Чудаков. - М.: Советский писатель, 1986 . - 379 с.

66. Шаталов С. Художественный мир И.С.Тургенева / С. Шаталов. - М.: Наука, 1979. - 312 с.

67. Юрик П. Співець козацької гідності (До 125-ти річчя з дня смерті С. Руданського ) / П. Юрик // Запорозька Січ. - 1998. - 5 травня.

Размещено на .ru