Аналіз становлення та розвитку кластерних об’єднань у провідних країнах. Основні напрями впровадження здобутків світового досвіду формування кластерних і мережних об’єднань. Роль кластерів на етапі становлення економіко-організаційних форм виробництва.
Аннотация к работе
Світовий досвід формування й розвитку мережевих і кластерних обєднаньЕволюція становлення і розвитку кластерних утворень охоплює досить тривалий період, протягом якого багато кластерів утворювалися без адміністративного втручання владних структур, виникали та розвивались абсолютно природно й демонстрували високу ефективність своєї діяльності. Світовий досвід свідчить, що макроекономічна політика розвинених країн насамперед орієнтується на стратегію формування кластерів та інших територіальних промислових обєднань і структур (табл. Базуючись на досвіді Силіконової долини, в останнє десятиріччя у США сотні міст і територій почали реалізовувати власні кластерні стратегії, створюючи для координації зусиль та дій спеціальні комісії із формування кластерів. Значний досвід реалізації кластерних рішень в Японії має острів Хоккайдо, де в першій половині 1990-х рр. було створено Центральну організацію із забезпечення стійкого розвитку і стимулювання діяльності промислових кластерів [1]. Українські економісти спираються на принципи кластеризації, що ефективно використовуються в ЄС: економіка Нідерландів «розбита» на 20 кластерів, у Данії 40% підприємств, що забезпечують 60% експорту, функціонують у складі кластерів, а в Австрії діють трансграничні кластери з Угорщиною, Італією, Швейцарією й Німеччиною.Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки: - Кластеризація економіки регіонів належить до світових тенденцій інтеграційних процесів і спрямована на підвищення науково-технічних та виробничих можливостей учасників кластерного утворення.