Дослідження світових досягнень в галузі розвитку традиційних засобів радіолокації, багатопозиційних систем пасивної радіолокації та радіолокації із зовнішнім підсвічуванням. Визначення світових тенденцій розвитку засобів контролю повітряного простору.
Аннотация к работе
Світові тенденції розвитку радіолокаційних засобів контролю повітряного простору Бєлавін, головний інженер радіотехнічних військРозглядаються світові досягнення в галузі розвитку як традиційних засобів радіолокації, якими є однопозиційні первинні і вторинні РЛС, так і багатопозиційних систем пасивної радіолокації та радіолокації із зовнішнім підсвічуванням. Нові підходи до розробки й застосування РЛС, які використовуються спільно системами ППО та цивільної авіації, дадуть змогу, за оцінками закордонних фахівців, з одного боку, істотно зменшити вартість означених систем, а з другого - розширити число функцій, виконуваних такими засобами, що зумовлено потребами інтегрованих систем виявлення та управління. Використання новітніх розробок, включаючи ФАР із твердотільними приймально-передавальними модулями і засоби обчислювальної техніки з високою продуктивністю, надало реальної можливості створення станцій з мінімальним рівнем обслуговування, які можуть ефективно використовуватися в інформаційних системах військового і цивільного призначення. До сучасних систем вторинної радіолокації належать системи державного радіолокаційного впізнавання (РЛВ) обєктів і системи вторинної оглядової радіолокації для управління повітряним рухом (ВОРЛ УПР). Розробниками систем вторинної радіолокації були фактично лише дві країни [9, 10]: СРСР (системи РЛВ «Пароль» та «Кремний-2М» і система ВОРЛ УПР) і США (системи РЛВ Mk XA, Mk XII та Mk ХІІА і система вторинної оглядової радіолокації (Secondary Surveillance Radar - SSR) для управління повітряним рухом).