Світоглядні засади державної незалежності в контексті історичних подій в Україні і Польщі та євроінтеграційного поступу - Статья

Світоглядні засади державної незалежності в контексті історичних подій в Україні і Польщі та євроінтеграційного поступуПостановка завдання - передбачає аналіз таких негативних світоглядних факторів, якими є дезорієнтація, розмитість, фальшивість змісту, релятивізм, помилковість інтерпретацій тощо, а також виявлення світоглядних передумов щодо здобуття державної незалежності з точки зору історичної ретроспективи. Головна мета статті полягає у порівняльно - історичному розгляді світоглядних пріоритетів і протиріч польського і українського народу в контексті непростих взаємини за умов геополітичного сусідства і стратегічного партнерства, а також ґрунтується на необхідності визначення історичної правди як у взаєминах двох народів, з метою успішного внутрішнього розвитку, так і для вироблення стратегії розвитку української держави, незалежність і цілісність якої знаходиться під загрозою донині. Виділення недосліджених частин загальної проблеми проведено на основі широкого масиву світоглядних наукових розвідок, в яких світоглядні пріоритети українського народу вивчені, переважно, безвідносно до європейського і західнословянського контексту, адже засади східного православного світорозуміння, світовідчуття і т.п. мають як суголосні пріоритети, так і суттєву специфіку щодо загальноєвропейських, а в нашому дослідженні - польських, сформованих вселенським християнством (католицизмом). Методологія передбачає використання системного, структурно-функціонального, компаративного, герменевтичного, аксіологічного та інших методів і підходів, які дозволили глибоко проаналізувати окреслені проблеми і сформулювати оптимальний шлях формування світоглядних пріоритетів українського народу через відродження соціальної ролі родини, реформованої освіти, церкви, громадських організацій тощо. Виклад основного матеріалу представлено у контексті історичних фактів і подій, постійно звертається увага на осмислення їх світоглядних передумов і наслідків, що впливали на становлення громадянського суспільства західного світу, зокрема, Польщі, а також сучасного стану і перспектив функціонування світоглядних пріоритетів українського народу, що засвідчує його істотну повязаність з християнством, а саме, з його морально-етичним змістом.Україна і Польща - дві країни, які мають унікальні взаємини протягом історичного розвитку. Разом з цим, близько мільйона українців працюють у Польщі, цей факт впливає на те, що, наприклад, у великих польських містах українська мова стає другою за функціонуванням, а міська влада встановлює автомати з продажу квитків на транспорт з україномовним меню! Усвідомлення неминучості добросусідства, разом із усвідомленням складних історіософських і світоглядних пріоритетів, різниць і спільностей є важливим для сьогодення, бо, наприклад, останні політичні непорозуміння свідчать про те, що мир, свобода, незалежність не є даністю, а є завданням кожного покоління і українців, і поляків. Починаючи з 1918 року, Польща не пішла шляхом пролетарської революції, за наявності соціал-демократичних симпатій серед населення, змогла відродити державність, домогтися і втримати свою незалежність і, створивши успішну ІІ Річпосполиту (1918 - 1939 рр.), змогла протистояти більшовицькій агресії у 1920 році (в тому числі за підтримки українців, зокрема, особисто уродженого на запорізькій землі генерала-хорунжого Марка Безручка та його підрозділу), стати військово-політичним союзником Англії і Франції. Політичні події 80-90 років ХХ століття черговий раз засвідчили не тільки випереджаючий щодо України та інших пострадянських країн поступ Польщі у звільненні від радянської окупації, але й потужний якісний стрибок, що уможливив вступ до НАТО і ЄС, при збереженні власної світоглядної та культурної ідентичності, грошової одиниці, політичної субєктності як на Європейській, так і на світовій арені.Тільки через любов батьків дитина розуміє, що можна простити все, і немає нічого такого в світі, щоб не простила людини її мати чи батько (Бог, в першу чергу, згідно з християнським світоглядом). Саме в традиційній родині і тільки в родині людина отримує досвід любові і «єдності протилежностей», поваги, вірності, відповідальності (помираючи на хресті, Ісус поручає свою матір одному з учнів), жертовності, посвячення, почуття спільноти і солідарності, на чому і можливе формування справжнього патріотизму. Християнський патріотизм формується не з ідеї месіанства, а з заповіді любити поважати батька і мати, тобто маленьку свою вітчизну, те осереддя, в якому живе справжня реальна любов: «любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини, все переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить [16 с.