Обґрунтування філософії осмислення сучасної світоглядної парадигми космофізики. Аналіз культурно-історичної динаміки світоосягнення. Розгляд теоретично-фізичного знання космоцентризму та еволюціонізму. Характеристика базових концептів космології.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукСмисловим центром базових мов космофізики стають такі категорії, як «квантовий вакуум», «динамічний хаос», «темна енергія», «самоорганізація», «нелінійність», «багатоваріантність», «випадковість», «суперсиметрія», «антропність» та ін. Кардинальність трансформаційних процесів, що відбуваються нині (концептуальних, епістемологічних, світоглядних) свідчить про те, що космофізика входить у постнекласичну фазу осмислення еволюції Всесвіту. Це призводить до гранично широкого розуміння еволюціонізму, у рамках якого здійснюється не тільки просторово-подібна репрезентація, що розкриває структуру й ієрархію світобудови, але і його темпоральна репрезентація, у контексті якої світ уявляється як складна динамічна система у всій його діахронії: фізико-космічне народження й еволюція нашого Всесвіту, виникнення хімічних елементів, утворення зірок і галактик, виникнення Землі як індивідуалізованого космічного тіла, виникнення живої матерії й формування біосфери, становлення соціального космосу і т. д. Дозволяючи репрезентувати у космофізичній картині світу не тільки її сьогодення, минуле, але й майбутнє в його суперечливій єдності, еволюціоністська парадигма космофізики здобуває статус світоглядної домінанти культури, в обрії якої виявляється можливим інтегрувати в цілісність незбагненно складні, різноманітні явища Всесвіту, розкривати закономірності їхньої взаємодії і якісних взаємних переходів. Все це дозволяє зрозуміти, чому завдання філософсько-світоглядного осмислення сучасного парадигмального зсуву в космофізиці, а також найскладнішого комплексу когнітивних, методологічних світоглядних наслідків, які породжуються цим зрушенням, висувається сьогодні на передній рубіж методології науки XXI століття.У різні історичні епохи космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм, раціоналізм, механіцизм, еволюціонізм були тими світоглядними парадигмами, що визначали ракурси осягнення світу людиною, визначали її місце у ньому. Компаративний аналіз історичних концептів світове осягнення виявляє наявність двох концептів - космоцентризму й еволюціонізму, які є домінуючими рисами побудови будь-яких з зазначених парадигм. Таким чином, виокремивши поняття «світоосягнення» як структури світоглядних, когнітивних, ціннісних настанов, що репрезентують для людини параметри природного і соціокультурного континууму, можна визначити й ієрархію його форм. Античний космос виступає цілісною, ієрархічно-структурованою системою, яка характеризується гармонійністю побудови Всесвіту, хоча кожній версії античного космоцентризму властиві свої характерні особливості в розумінні космосу: циклічний космоцентризм Геракліта, вчення піфагорійців про буття як число, що дало змогу говорити про Всесвіт у формі сфери, анаксагорівський Нус, який виступає впорядковувачем хаосу, платонівський світ ідей, що є еталоном для чуттєвого світу, динамічний космоцентризм Арістотеля, що дає змогу говорити нам про виникнення космоцентричної мегапарадигми в Античності. У межах семантичної опозиції «Хаос - Космос» функціонально можуть бути виділені такі рівні співвідношення її складових: а) морфологічне співвідношення: Космос протистоїть Хаосу в якості оформленого, тобто наділеного формою як ейдосом;У „Висновках” дисертаційного дослідження зроблено підсумки результатів роботи які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи вони конкретизовані в наведених нижче положеннях: 1. Мега парадигму світоосягнення можна розглядати як поняття для рівня інтеграції наукового знання. Такий рівень передбачає розчинення окремих історичних типів парадигм у двох наукових концептах, що задають структуроутворюючу вісь багатовікового розвитку космофізики, а саме космоцентризм і еволюціонізм. Епістемологічна обмеженість парадигми космоцентризму для пояснення сучасної космофізичної картини світу призводить до необхідності формування концепту космофізичного еволюціонізму.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ філософія світоглядний космоцентризм
1. Горбатюк Т.В. Контраверза „космоцентризм-еволюціонізм”: методологічні наслідки // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип. 51. - К.: Український Центр духовної культури, 2005. - С. 205-215.
2. Горбатюк Т.В. Світоглядні парадигми космофізики // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип. 55. - К.: Український Центр духовної культури, 2006. - С. 164-174.
3. Горбатюк Т.В. Космоцентризм: світоглядне значення // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип. 57. - К.: Український Центр духовної культури, 2006. - С. 205-218.
4. Горбатюк Т.В. Становлення еволюціонізму як світоглядної парадигми // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал 3’2006. - К.: Міленіум, 2006. - С. 38-44.
5. Горбатюк Т.В. Постфрідманівська космологія: філософсько-світоглядний вплив // Матеріали міжнародної конференції „Дні філософського факультету - 2007”. - Київ, 2007. - Ч. IV. - С. 93-94.
6. Горбатюк Т.В. Постмодерністська наука в сучасному освітньому просторі // Матеріали Другого Міжнародного конгресу. - К.: Українське агентство інформації та друку „Рада”, 2007. - Кн. 1. - С. 124-125.
7. Горбатюк Т.В. Постмодерністська наука в сучасній ретроспективі // Матеріали міждисциплінарної конференції „Трансформація парадигм мислення та концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній, соціальній, практичній і прикладній філософії”. - Львів, 2007. - С. 95-96.
8. Горбатюк Т.В. Місце філософії науки в сучасному освітянському дискурсі // Матеріали науково-практичної конференції „Гуманітарний вимір освіти”: Збірник наукових статей. Присвячений 50-річниці кафедри філософії НАУ. - К.: „Міленіум”, 2007. - С. 149-156.