Філософський аналіз процесу формування та становлення українського національного характеру, визначення місця і ролі цього феномену в духовному житті України. Особливості буття українського народу. співвідношення природних і соціальних детермінант.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукУ роботі ґрунтовно подається характеристика понять „національний характер”, „українська ментальність”, „український менталітет”. Згідно з національним ідеалом людина повязує себе через спорідненість із пращурами і нащадками з подіями, що формували їхній характер. У дисертації досліджується національний характер як система рис, що виникає внаслідок усвідомлення людиною свого буття в межах певного етносу і своєї причетності до нього, відчуття звязку свого буття з історією певного народу. В работе раскрывается сущность понятий “национальный характер”, “украинская ментальность”, “украинский менталитет” как философские категории, выявлены современные характеристики их основ. Национальный характер представляет собой своеобразное, специфическое сочетание общечеловеческих черт в конкретных исторических и социально-экономических условиях бытия национальной общности, поскольку история украинского народа, его героические победы и драматические поражения в прошлом, культура и материальная, и духовная, быт, традиции, обычаи, обряды, выработанная на протяжении веков система ценностей формировали содержание украинского национального характера.Процес утвердження Україною своєї суверенності і незалежності, розбудови державності вимагає істотної трансформації світоглядних орієнтацій та самосвідомості нації, відродження і збереження традицій, культурних цінностей українського народу, культивування його кращих рис: любові до рідної землі, працелюбності, толерантності, віри у справедливість, прагнення до індивідуальної свободи, поваги до жінки, звязку з природою, усього того, що складає глибинні підвалини його національного характеру. Тому нині як науковцями, так і політиками все більше усвідомлюється значення етнопсихологічної складової та необхідності розробки відповідного науково-теоретичного інструментарію для осмислення складних проблем становлення і розвитку самосвідомості народу, процесів національної самоідентифікації, спрямувань культурної політики тощо, де невідємною складовою є поняття „національний характер”. Риси характеру народу значною мірою визначають його історичну долю, тому національний характер стає предметом вивчення в усіх культурних націй. Так, романтизм, обґрунтувавши ідею „духу народу” як раціональної і позараціональної дійсності, реалізованій у культурі, заклав підвалини комплексного дослідження національного характеру з погляду етнографії, психології, культурології, філософії. І.Кант, Й.Фіхте, Г.Гегель запропонували розробку понять „народ”, „нація”, „характер нації” як філософських категорій, що мають не лише історичне, але й світоглядне і методологічне значення, розширили філософський аналіз національного характеру як феномена повязаного саме із процесами національного розвитку.У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми, визначається стан її наукової розробки, звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, мета та завдання, предмет і обєкт дослідження, наукова новизна, методологічна база дослідження, його практична цінність, особистий внесок автора, апробація теми та обґрунтування структури роботи.У підрозділі 1.1 ”Національний характер як філософська категорія” аналізується становлення національного характеру як реальності і філософської категорії; їх змістовного навантаження у єдності всіх складників останньої, звязку з іншими категоріями, зокрема, „характер народу”, „нація”. Показано, що національний характер формується історично і, в свою чергу, постає як історія відтворена в певних формах поведінки, пріоритетів, настанов та уподобань людей, які належать до певної нації. Названі вчені виокремили національний характер як філософську категорію, що охоплює сутність нації, її своєрідність як субєкта історичної дії. У другому підрозділі ”Національний характер як предмет філософського дослідження” здійснюється перехід від аналізу національного характеру як філософської категорії до його аналізу як предмету філософського дослідження, під кутом зору пошуку нових підходів до вирішення проблем створення національної системи виховання, органічно повязаної з національною культурою і національним характером, менталітетом українського народу, розробки методології та уточнення понять „ментальність” і „менталітет”, виявлення рис національної самосвідомості і національних поведінкових стереотипів. Показано, що українські історична та філософська думки у вирішенні питання національного характеру пройшли ті ж етапи розвитку, що й західноєвропейська, американська та російська: від простого запитання „Які ми є?” і відповідного описування рис національного характеру до запитань „Чому ми є саме такі?” та „Якими ми маємо бути?”, врешті-решт до аналізу тих культурних форм, які створюють бажану „людину української вдачі”.Юркевич про особливості українського національного характеру” здійснено систематичний аналіз і переосмислення філософсько-антропологічних аспектів „філософії серця” Г.