Аналіз світоглядних орієнтацій особистості в умовах трансформації пострадянського суспільства, зв"язок між поглядами пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Оптимізація світоглядних орієнтацій особи в умовах українських реалій.
Аннотация к работе
Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукНауковий керівник: доктор філософських наук, професор Кавалеров Анатолій Іванович, Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Захист відбудеться 15.05.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.02 в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. В дисертації здійснюється соціально-філософський аналіз світоглядних орієнтацій особистості в умовах трансформації пострадянського суспільства, визначаються методологічні засади їх пізнання та виявляються механізми формування, досліджується вплив процесів соціальної трансформації на характер світоглядних установок пострадянської людини, зясовуються фактори й напрямки оптимізації світоглядних орієнтацій особи в умовах сучасних українських реалій. Однією з визначальних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини дисертант вважає витіснення на периферію соціально значущих та загальнокультурних складових світогляду, що є підґрунтям для "втечі" особи в такі форми життя, які здатні забезпечити якщо не вільну самореалізацію у світі як цілісному утворенні, то хоча б локальні умови для знаходження неформального партикулярного буття, незважаючи на те, що подібний спосіб партикуляції поєднаний зі створенням свого мікросвіту (соціальний самоустрій), де на дуже незначній соціально-практичній і культурній основі відтворюється особисте життя як цілісний феномен.Зрозуміло, що доки людина і суспільство не відновлять своєї ідентичності, доки не вироблять власну систему цінностей та світорозуміння, не визначать сенс своєї життєдіяльності і світоглядні орієнтири, перетворююча енергія буде витрачатися соціально неефективно. Україна здобула політичну незалежність і зараз гостро потребує світоглядної та ідейної незалежності - знаходження соціально ефективної стратегії існування українського народу, збереження ним національної самобутності і продовження традицій тисячолітньої історії. Актуальним у цьому контексті є виявлення специфічних особливостей світосприйняття й світовідношення пострадянської людини, зясування факторів її звернення до релігійного світорозуміння, екстремістських та тоталітарних ідеологій, прихильності до "сильної" влади, а також виявлення детермінант можливої оптимізації світоглядних орієнтацій, що дозволила б колишнім громадянам СРСР успішно інтегруватися до світового співтовариства. Проте вивчення світогляду, осмислення його сутності і типів, ролі в суспільстві здійснювались в історії соціально-філософської думки й раніше шляхом аналізу таких феноменів як міф, релігія, мудрість, філософія, свідомість, картина світу. Водночас дослідниками робилися спроби виявити співвідношення філософії, науки і світогляду (В.У першому розділі - "Світоглядна орієнтація людини як соціально-філософська проблема" - досліджується світогляд як передумова орієнтації людини в природно-соціальному оточенні, яка конституює її життєвий простір і постає як система принципів, поглядів, цінностей, ідеалів і переконань, що визначають як відношення до дійсності, загальне розуміння світу, так і життєві позиції, програми діяльності. У першому параграфі - "Соціокультурне самовизначення особи як передумова її світоглядної орієнтації" - зазначається, що адекватне розуміння специфіки світоглядних орієнтирів є можливим за умови вивчення, насамперед, їх буттєвісних засад, тобто характеру людського світовідношення. Таким чином, онтологічною передумовою формування світоглядних орієнтацій особистості можна вважати процес її соціокультурного самовизначення, в якому може домінувати або суто соціальний, або культурний вектор: в першому випадку має місце значне нівелювання особистісного начала в людині, позбавлення її внутрішньої свободи (такий напрямок характеризує суспільства тоталітарного типу, зокрема, радянське); альтернативним до цього напрямку є самовизначення людини в культурі, яке ґрунтується на онтологічній відкритості особистості до світу (в тому числі й соціального) і робить її істотою насамперед культурною, що, на нашу думку, є адекватним її людській сутності. В дисертації поняття "світоглядні орієнтації" розглядається як таке, що несе значне смислове навантаження, дає можливість зясувати ієрархію цінностей при осмисленні людиною навколишнього світу, дозволяє відобразити плинність, рухливість, змінюваність власного світогляду, механізми його формування в умовах трансформації суспільства. Домінуюча в суспільстві світоглядна орієнтація в результаті пропаганди певною мірою навязується людям, примушуючи їх "програмно" розуміти світ і відповідним чином його осмислювати, вона несвідомо засвоюється ними в процесі спільної діяльності, виступаючи для них компасом соціальної адаптації.