Розгляд проблеми свідомості в історії філософії. Сутність і основні властивості свідомості, проблема ідеальної свідомості. Структурні елементи свідомості та визначення ролі самосвідомості в житті особистості. Дослідження проблем походження свідомості.
Аннотация к работе
Свідомість як відношення людини до світу та спосіб його освоєння свідомість філософія самосвідомість особистістьВторинність пояснювалася кількома чинниками: - тим, що завдяки свідомості людина розуміє, що вона покарана, а тому не може тривалий час перебувати у стані «Божої благодаті» (нашого життя у Бозі), і це змушує її страждати, у свідомості «Я» живе подвійним життям («життям у тілі» та «життям у Бозі»); завдяки свідомості людина усвідомлює свою кінечністпь, вічність відходить від неї, акт свідомості вже знає час, а час - це плинність, смерть, яка присутня скрізь і постійно нагадує людині про себе. Порівнюючи у свідомості стан екстазу свого буття в Бозі зі станом тілесних потреб, людина починає соромитися своїх природно-тілесних властивостей і захоплень, а сором - свідчення відлучення людини від вічності і Бога, свідчення свідомості. І тільки у Новий час з його антропоцентричним світоглядом, коли людина вивільнилася з-під опіки і влади надприродного й була проголошена початком і причиною всього, що відбувається з нею у світі, свідомість перестає бути другорядним поняттям і набуває нового якісного виміру. У той же час ми не повинні впасти в ототожнення думки, свідомості та мови; ясно, що мова не лише передає предметний зміст; свідомості, а й впливає на свідомість та її зміст, так само, як, наприклад, матеріал впливає на наміри скульптора, якість фарб - на наміри живописця та ін.