Економічна сутність, зміст державного регулювання страхової діяльності. Обґрунтування необхідності управління страхуванням в сучасних умовах. Його інституційне та нормативно-правове забезпечення в Україні. Проблеми, шляхи вдосконалення цієї сфери.
Аннотация к работе
Вступ Державна політика у сфері страхування має неймовірно важливе значення у ефективності діяльності страхового сектору в Україні. Розвиток ринку страхових послуг багато в чому визначається ефективністю застосовуваних державою методів його регулювання. Ставлення держави до проблем страхового ринку та розуміння необхідності їх вирішення повною мірою виявляється у реформах, що проводяться. Метою зазначеної роботи є дослідження особливостей державного регулювання страхової діяльності в Україні. Державне регулювання є найбільш дієвим та ефективним механізмом контролю за ефективністю діяльності страхових компаній України. Вітчизняні науковці виділяють такі основні завдання органів страхового нагляду: - ліцензування страхової діяльності; - реєстрація і ліцензування страхових посередників; - контроль за формуванням та інвестуванням коштів страхових резервів; - наявністю маржі (резерву) платоспроможності; - дотримання умов обов’язкових видів страхування, якщо це передбачено чиним законодавством (за дотриманням умов страхування і розмірами страхових тарифів) [2, c. Метою такого регулювання є дотримання вимог законодавства України у сфері страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Основними функціями органів державного страхового нагляду є: - видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності; - ведення єдиного державного реєстру страховиків і їх об’єднань, реєстру страхових брокерів; - контроль за встановленням страхових тарифів; - встановлення правил формування і розміщення страхових резервів; - встановлення показників і форм обліку страхових операцій, звітності про страхову діяльність; документів по страхуванню; - здійснення розрахунку розміру (квоти) участі іноземного капіталу в статутних капіталах страхових організацій; - проведення атестації страхових актуаріїв; - здійснення видачі страховиками банківських гарантій та інше.