Саморегуляція навчальної діяльності майбутнього вчителя як аспект гуманізації педагогічної освіти. Стилі, особливості, структурно-функціональні складові саморегуляції особистості. Свідома регуляція індивідом своєї довільної активності в процесі навчання.
Аннотация к работе
Розглядається сутність, специфіка, стилі, особливості, структурно-функціональні складові саморегуляції особистості, аналізуються загальні закономірності усвідомленої регуляції індивідом своєї довільної активності в процесі навчання. The article is devoted to the topical aspects of humanization of teacher education such as self-educational activity of the future teacher. The essence, specifics, styles, features, the structural and functional components of self-identity was seen.У цьому звязку психологічну основу самостійності складає добре сформована система саморегуляції діяльності, як важливого і специфічного процесу навчання і виховання індивіда. Витоки саморегуляції лежать у довільних процесах самопізнання та самосприймання, що повязані з оцінюванням самого себе, ефективністю реалізації мети своєї діяльності, вимогами оточуючого середовища. Як складова діяльності особистості саморегуляція досить широко розкривається в дослідженнях присвячених психології діяльності, загальній, віковій та педагогічній психології (Л. Важливі фактори потреби людини у саморегуляції розглядаються гуманістичною психологією (І. За довідковою літературою саморегуляція (лат. regulare - упорядкувати, налагоджувати) - це здатність індивіда виявляти психічну активність, спрямовану на керування своєю поведінкою, психічними процесами й станами для забезпечення адекватності власних дій і вчинків субєктивно значущим цілям і принципам, моральним вимогам, велінням обовязку й сумління [4, С.800].