Сутність та основні проблеми політичної концепції Володимира Старосольського - Автореферат

Київський університет імені Тараса ШевченкаЗахист відбудеться "19" жовтня 1998 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.01.01.12 в Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 - теорія та історія політичної науки. Дисертацію присвячено проблемі аналізу теоретико-методологічних засад політичної концепції В.Старосольського, її сутності та основних проблем: методологічній проблемі політичної науки; проблемі нації та національних відносин; проблемі впливу національного та соціального чинників на соціально-політичну історію України. В роботі досліджено місце і роль політичної концепції В.Старосольського в історії розвитку західноєвропейської та української політичної думки двадцятого століття.Історія суспільно-політичної думки в Україні до сьогоднішнього дня має чимало невивчених сторінок. Науковий доробок В.Старосольського є особливо цінним і актуальним для сьогоднішніх науковців та політиків, оскільки його вчення цілком відповідає світовому рівню політичної науки і є оригінальною самодостатньою політичною концепцією, що увібрала в себе і синтезувала основні засади суспільствознавчих теорій визначних західноєвропейських та українських дослідників. Праці В.Старосольського мають велике загально-теоретичне й прикладне значення, оскільки політологічний аналіз досліджених ним джерел та принципів функціонування основних політичних інститутів, зокрема, парламенту, суду, політичних партій, політичного процесу та законів його розвитку, а також сутнісних підвалин національного та соціального чинника в контексті світового політичного процесу та політичної ситуації в Україні, є основними моментами, що визначають подальшу долю суспільства. Вчення В.Старосольського є цінним для нас ще й тим, що він, у межах праць з практичної політології, чітко окреслює конкретну проблематику громадсько-політичного життя суспільства, яке являє собою переплетення економічних, політичних, етнокультурних, правових, соціальних процесів, що перебувають в тісній взаємозалежності, знаходить конкретні механізми їх узгодження та вирішення. Ідеї, сформульовані В.Старосольським ще на початку XX століття є актуальними і у сучасних суспільних умовах, адже й досі у переважної більшості населення України ще не задоволені соціальні вимоги, українська нація як сталий соціально-політичний організм ще не довершила своєї консолідації, демократична форма правління знаходиться на стадії становлення.Мета та завдання дисертаційного дослідження визначили структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку основної літератури з розроблюваної теми.У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначаються обєкт, предмет, головна мета та завдання дисертаційного дослідження, визначаються наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, форми апробації її результатів. Перший розділ - "Проблема методологічних основ політичної науки в політичній концепції В.Старосольського" висвітлює міру дослідженості теми дисертації, окреслює методологічну основу та джерелознавчу базу роботи. Кінець ХІХ-початок ХХ століття - епоха, в яку жив і творив В.Старосольський, - доба великих суспільно-політичних змін і потрясінь як у світі, так і в Україні була пов‘язана з виходом на політичну арену націй як окремих активних учасників світового політичного процесу, встановленням в багатьох країнах демократичної форми правління, боротьбою знедолених суспільних верств за свої соціальні права. Бауха, А.Гобіно, Ю.Липи, Е.Ренана, Г.Лебона, В.Вундта, М.Кареєва, О.Бочковського, Ф.Ньюмана, Б.Уорфа, В.Гумбольта, Л.Вітгенштейна, С.Манціні, Ф.Лассаля, Г.Фіхте та теоретиків соціал-демократичної ідеології європейського зразка - австромарксистів Е.Бернштейна, О.Бауера, К.Реннера, ідеї яких лягли в основу етнополітичної історіософської концепції В.Старосольського, що в свою чергу вплинули на формування його політичної позиції. Всі інші публікації про В.Старосольського, зокрема, праця У.Старосольської "Володимир Старосольський (1878-1942)", стаття "Старосольський Володимир" у "Енциклопедії українознавства" та у "Малій енциклопедії етнодержавознавства" стосуються, здебільшого, характеристики його громадсько-політичної діяльності та біографічних даних.Вчений стверджує, що в погляді на націю існують дві основні антитези. Перший підхід - атомістичний (веде свій початок від Ш.Монтескє, Ф.Вольтера).Аналізуючи атомістичні етнополітичні концепції Ч.Гобіно, Р.Челлена, Ф.Ньюмана, С.Рудницького, автор зазначає, що суть цього підходу полягає в тому, що тут нація трактується як сума, збірна назва для якоїсь кількості людських одиниць, що відрізняються від інших спільними ознаками. Тут нація як правовий субєкт не існує. Принципово іншим розумінням нації, на думку В.

Основний зміст дисертації висвітлений у трьох статтях автора.2. Основний зміст дисертації