Сутність, принципи і роль страхування. Страхові ризики і їх оцінка. Страхова послуга як продукт страхового ринку. Особисте, майнове страхування. Доходи, витрати і прибуток страховика. Фінансова надійність страхової компанії. Страхова відповідальність.
Аннотация к работе
1. Сутність, принципи і роль страхування 1.1 Страхування як економічна категорія Страхування - необхідний елемент виробничих відносин. В процесі суспільного виробництва існують протиріччя між людиною і природою, повязані з боротьбою людини із стихійними лихами природи та іншими надзвичайними подіями, а також протиріччя, які виникають у самому суспільстві, тобто має місце ризиковий характер суспільного виробництва. Специфічність даної економічної категорії обумовлюють такі основні ознаки: пошкодження чи знищення майна внаслідок випадкового характеру настання страхової події; надзвичайність завданого збитку, яка характеризується натуральними та грошовими вимірниками; обєктивна необхідність попередження, подолання наслідків страхового випадку та відшкодування матеріального або іншого збитку. У страховому ризику та заходах його зменшення чи усунення і полягає сутність економічної категорії страхування, яка знаходить своє матеріальне втілення в страховому фонді, що є сукупністю страхових фондів натуральних та грошових запасів. Згідно ЗУ «Про страхування» від 7 березня 1996 року Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Для страхування характерні замкнуті перерозподільчі відносини між його учасниками, повязані з розкладкою суми збитку, завданою одному або декільком господарствам серед всіх господарств, залучених до страхування. Страхові внески визначаються на основі страхових тарифів, які складаються з двох частин - нетто-платежів, призначених для відшкодовування імовірного збитку, та накладних витрат - витрат на утримання організації, яка здійснює страхування. Згідно ст.4 ЗУ «Про страхування» Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і повязані • з життям, здоровям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); • з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); • з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Отже, категорія страхування розглядається з наступних позицій: як вид економічних відносин (з різними характеристиками) з приводу формування та використання страхового фонду для відшкодування збитків; як спосіб розподілу ризиків; як спосіб задоволення потреб страхувальників; як вид бізнесу (підприємницької діяльності) з метою отримання прибутку; як спосіб покращення матеріального стану засновників та акціонерів; як джерело інвестицій в економіку держави; як фактор стабілізації економіки 1.2 Функції страхування Зміст тієї чи іншої економічної категорії розкривається в її функціях. В майновому страхуванні ризикова функція розкриває вірогідний характер нанесення збитку майну в результаті стихійного лиха та непередбачуваних подій. Функція створення та використання страхових фондів і резервів вирішує завдання накопичення страховиком певних економічних ресурсів (матеріальних та фінансових), які є достатніми для забезпечення покриття збитків страхувальника у разі настання страхового випадку, а також для формування капіталу з метою забезпечення прибутковості, платоспроможності й стійкості самого страховика. Крім того, концентрація ресурсів у страхових резервах забезпечує замкнуту розкладку страхового збитку між всіма учасниками певної спільноти страхувальників. Також передбачає використання значних матеріальних та фінансових ресурсів. Ця функція сприяє підвищенню фінансової стійкості страхової компанії, а в рамках держави - розвитку економіки країни в цілому за рахунок залучення значних додаткових фінансових ресурсів. 1.3 Принципи страхування Страхування, як наука, має свій понятійний апарат, властиві функції, використовує відповідні категорії, існує в рамках певних теорій, базується на основних вихідних положеннях, тобто принципах. Страховий інтерес випливає з права власності або володіння тим чи іншим обєктом, вимагає обопільної зацікавленості сторін страхових відносин в результатах страхової діяльності. 4. Максимальна сумлінність сторін передбачає обовязковість виконання своїх зобовязань сторонами страхових відносин, страхувальників - щодо своєчасності та повноти сплати страхових платежів, страховиків - відносно страхових відшкодувань та страхових виплат. 5. Сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір збитків та додаткових витрат на подолання страхового випадку і повинна знаходитись в межах страхової суми. Позитивним є те, що страхові організації мають змогу обєднувати свої зусилля при страхуванні великих ризиків, при цьому залишаючи собі страхову премію. Законодавство України вимагає, щоб предметом діяльності страховика були лише страхуван