Характеристика сутності спеціальних знань у криміналістиці та кримінальному провадженні з урахуванням умов реформування чинного законодавства. Аналіз особливостей їх використання учасниками кримінального провадження. Закономірності існування злочинності.
Аннотация к работе
Сутність спеціальних знань у криміналістиці та кримінальному провадженні в умовах реформуванняНа основі аналізу досліджень вчених-юристів визначено, що знання поділяються на загальнодоступні, які реалізуються через практичну діяльність, і наукові, які є основою спеціальних знань, що можуть бути теоретичними та емпіричними. Доведено, що наукові знання (спеціальні знання) завжди спрямовуються на встановлення обєктивної істини, виявлення закономірностей природи та суспільства, а також виявлення закономірностей формування та існування такого соціального явища, як злочинна діяльність, і саме вони сьогодні використовуються учасниками кримінального провадження при встановленні істини. Доказано, что научные знания (специальные знания) всегда направлены на установление объективной истины, выявление закономерностей природы и общества, а также выявления закономерностей формирования и существования такого общественного явления, как преступная деятельность, и именно сегодня они используются участниками криминального производства при установлении истины. Based on the analysis of the research conducted by scholars in the law science it is determined that knowledge is divided into public, implemented through practical activities; and scientific, which are the bases of expertise, which can be theoretical and empirical.Людство у процесі свого розвитку постійно накопичує практичні знання. Із розвитком суспільства та людського інтелекту практичні знання виводяться на рівень наукових знань, які представляють собою більш високий рівень пізнання суспільних процесів і явищ. Наукові знання представляють собою систему глибокого пізнання процесів і явищ обєктів та їх звязків, за допомогою якої реалізується переведення розрізнених уявлень і явищ у теоретично систематизовану загальну форму, утримання того, що може бути збережено, передано, як стійка основа для подальшої діяльності людини. До таких знань слід віднести знання як побутового так і виробничого характеру, які, у свою чергу, закріплені у чітких правилах і прийомах. Шуматов трактують знання як систему відомостей з будь-якої діяльності, а пізнання як процес опанування цих знань у конкретній сфері пізнання людини, яка пізніше уточнюється, при цьому визначається пізнання не як процес отримання спеціальних знань, а як результат такого процесу [1, 14].Наукові знання (спеціальні) завжди спрямовуються на встановлення обєктивної істини, виявлення закономірностей природи та суспільства, а також виявлення закономірностей формування та існування такого соціального явища, як злочинна діяльність, і саме вони мають використовуватись на всіх етапах кримінального провадження.