Поняття політики та її сутнісні ознаки. Визначення відмінності між поведінковим та соціальним підходами в поясненні природи влади. Суть формаційної і цивілізаційної типології держави. Риси громадянського суспільства. Етапи прийняття політичних рішень.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ РЕФЕРАТ з дисципліни «ПОЛІТОЛОГІЯ» Виконала: студентка гр. І-14 МА Ковальчук С.В. Перевірив: к. філос. н., доцент Мальцева О.В. Маріуполь - 2016 1. Дайте визначення поняттю «політика». Розкрийте сутнісні ознаки політики Полі?тика (від грец. ???????? діяльність самоуправління у полісі (місто, держава), а подалі - «мистецтво управління» державою і суспільством) - цілеспрямована діяльність, повязана з прийняттям відповідальних рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, повязана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків. В широкому розумінні політика - визначена частина, програма або напрям такої діяльності, сукупність засобів (інструментів) та методів для реалізації певних інтересів задля досягнення визначених (субєктом політичного процесу) цілей в певному соціальному середовищі. У демократичних суспільствах політику можна спостерігати у взаємодії між певними групами людей у корпоративних, академічних, релігійних інституціях. Інакше кажучи, політика - це участь субєктів політики у справах держави і громадянського суспільства у формі політичної діяльності та реалізація цієї участі через конкретні політичні технології, механізми, форми і методи здійснення політичної влади. Соціально-професійною приналежністю: · громадяни, які мають політичні права і не є професійними політиками; · громадяни, котрі тимчасово професійно здійснюють політичну діяльність як обрані до представницьких, виконавчих або судових органів влади; · громадяни, які професійно здійснюють політичну діяльність (теоретичну чи практичну); · громадяни, які працюють у державно-адміністративному апараті, що репрезентує державу. 4. Французький політолог М. Дюверже виділяв в середині влади два складові елементи - матеріальне пригнічення та впевненість, віра з боку тих, хто підкорюється, що підкорення є справедливе та законне. Існують два підходи до типології держав: формаційний (К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін) і цивілізаційний (М. Єллінек, Г. Кельзен, М. Коркунов, Г. Гелбрейт, А, Тойнбі, С. Хартингтон).