Характеристика неблагополучних сімей як об"єкта соціальної діяльності. Види та зміст соціально-педагогічної роботи з такими сім"ями, родичами хворих на алкоголізм і наркоманію та з дітьми девіантної поведінки. Законодавче забезпечення цієї роботи.
Аннотация к работе
Зростання кількості сімей у складних життєвих обставинах обумовлено збільшенням числа малозабезпечених сімей, міграцією утому числі за межі держави, погіршення стану здоровя населення, зміною традиційних ролей в сімї, особливо жінок, зростанням кількості розлучень, неповних сімей, насилля в сімї тощо. Шахрай неблагополучні сімї поділяє на три групи: - превентивні - сімї, в яких проблеми мають незначний прояв і знаходяться на початковій стадії неблагополуччя; сімї, в яких соціальні та інші протиріччя загострюють взаємостосунки членів сімї один з одним і оточенням до критичного рівня; Особливе місце у роботі з такими сімями належить соціальним педагогам, які “педагогізують” сімю та її мікросередовище, створюють педагогічні умови для благополуччя сімї, що дозволяє їй набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності і організовувати свою життєдіяльність на цій основі. “До неблагополучних належать сімї: де батьки алкоголіки, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими нормами суспільства; сімї зі стійкими конфліктами між батьками і дітьми; неповні сімї; зовні благополучні сімї, які систематично припускаються серйозних помилок, прорахунків у сімейному вихованні через низьку педагогічну культуру та неосвіченість (сімї, де взаємостосунки з дітьми носять формальний характер; де відсутня єдність вимог до дитини, має місце бездоглядність, надмірна батьківська любов, надмірна суворість у вихованні, застосування фізичних покарань, сімї «нових українців» та ін.)”.Зміст соціальної роботи тут обумовлений тим, що сімя, будучи всеосяжним соціальним інститутом, відбиває в собі практично всі соціальні проблеми: малозабезпеченість, насильство, дискримінацію та ін. Соціально-педагогічне обслуговування - напрямок соціальної роботи, який спрямований на задоволення потреб і розвязання поточних проблем, протиріч сімї, які виникають у процесі її життєдіяльності через надання різноманітної допомоги сімям та її членам. Соціальне інспектування є початком соціального супроводу сімї і здійснюється протягом визначеного тривалого часу для перевірки ефективності соціальної роботи з сімєю. сімї, де дитина перебуває па обліку в службі у справах неповнолітніх, кримінальній міліції у справах неповнолітніх, скоїла правопорушення чи злочин; умовно засуджена, відбуває покарання у ВТК, знаходиться у школі соціальної реабілітації, професійно-технічному училищі соціальної реабілітації, повернулась з місць позбавлення волі, перебуває на обліку у наркологічному диспансері, не відвідує школу, повернена з притулку для неповнолітніх у сімю; сімї, де дорослі члени сімї знаходяться на обліку в міліції, наркологічному диспансері, умовно засуджені за порушення прав людини в сімї, перебувають на обліку в службі у справах неповнолітніх як сімя, яка перебуває у кризовому стані.Сьогодні в Україні діє Український державний центр соціальних служб для молоді, який має напрямками діяльності центрів соціальних служб для молоді попередження та подолання негативної девіантної поведінки молоді через створення спеціалізованих служб для дітей, молоді, окремих категорії! жінок; проведення науково-практичних конференцій та семінарів, нарад з питань соціальної допомоги й надання соціальних послуг, соціальної профілактикиі реабілітації дітей, молоді, жінок; участь у реалізації програм (проектів) соціального становлення та розвитку дітей, молоді (Національна програма протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу, Національна програма профілактики СНІДУ, комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики в Україні («Молодь У країни», програма «Діти України»), комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, їх соціальної реабілітації в суспільстві) Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. вперше дає визначення і визнання тим самим існуванню в Україні бездоглядних дітей, дітей-інвалідів, дітей-біженців, неповної, багатодітної і прийомної сімей, що дозволяє визначити напрямки і заходи щодо охорони дитинства в Україні відповідно до міжнароднихстандартів (Конвенції про права дитини), чинного в Україні законодавства. Цей Закон включає розділ «Права і свободи дитини», який розкриває їх сутність, механізм забезпечення і відповідальність за їх порушення, розділ «Дитина і сімя», в якому визнається, що держава захищає права сімї (не розкриваючи, однак цей термін), бо сімя є природним середовищем для розвитку дітей, і права дитини в сімї.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1.
1.1 Характеристика неблагополучних сімей як обєкта соціальної діяльності
1.2 Види та зміст соціально-педагогічної роботи з сімями у складних життєвих обставинах
1.3 Законодавче забезпечення соціально-педагогічної роботи з неблагополучними сімями і дітьми девіантної поведінки
Розділ 2.
2.1 Види соціально-педагогічної роботи з неблагополучною сімєю
2.2 Соціально-педагогічна робота з сімями хворих на алкоголізм і наркоманію
2.3 Робота соціального педагога, де є насильство щодо членів родини