Поняття матеріальної відповідальності та її відмінність від майнової відповідальності. Підстави та умови для матеріальної відповідальності. Повна та обмежена матеріальна відповідальність. Визначення розміру та порядок відшкодування матеріальної шкоди.
Аннотация к работе
Сторона трудового договору зобовязана відшкодувати заподіяну іншій стороні трудового договору шкоду відповідно до законодавства. Проте законодавство встановлює досить надійні гарантії для працівників, які дозволяють їм мінімізувати розмір відшкодування за спричинену шкоду. Заходами такої підготовки є вивчення нормативної бази для визначення обсягу та характеру дій, які можна та потрібно вчинити за фактом заподіяння шкоди, розробка відповідних внутрішніх документів - правил внутрішнього розпорядку, посадових інструкцій, трудових договорів (контрактів за можливості їх укладення), положень про схоронність матеріальних цінностей тощо. Матеріальна відповідальність як важливий інститут трудового права покликана забезпечити відповідність поведінки людей нормам, прийнятим державою. Ця відповідальність, на відміну від дисциплінарної, є двосторонньою, оскільки відповідальність несе не тільки працівник перед власником або уповноваженим ним органом, а й власник перед працівником за заподіяння шкоди його майну або здоровю.Колосовський вважає, що «матеріальна відповідальність сторін трудового договору - обовязок субєктів трудових правовідносин дотримуватись і виконувати покладені на них обовязки, а у випадку винного порушення даних обовязків однією стороною трудових правовідносин, яка заподіяла майнову шкоду іншій стороні, обовязок винної сторони відшкодувати шкоду іншій стороні в межах і порядку, встановлених законом ». Репетева приходить до висновку про те, що «матеріальна відповідальність у трудових відносинах, як юридична категорія, полягає у відшкодуванні майнової шкоди, заподіяної однією стороною трудового договору іншій стороні».[15, C.78] Наводячи до єдиного знаменника численні викладені установки розуміння essentia (сутності) взаємної матеріальної відповідальності, в якості центральної максими висуваємо, що під останньою фіксується обовязок тої чи іншої сторони трудового договору відшкодувати збитки (шкоду) іншій стороні. Переосмислення різних підходів і точок зору responsa prudentium (думки знавців права) у ході дослідження даної проблематики сприяє у зміцненні думки, що матеріальна відповідальність за нормами трудового права сьогодні являє собою самостійний вид юридичної відповідальності сторін трудового договору за невиконання або неналежне виконання ними своїх обовязків за вказаним договором.[16, С239.] Аналізуючи вищевикладені визначення, можна зробити висновок, що Матеріальна відповідальність - інститут трудового права та один з видів відповідальності за трудовим правом, а також вид юридичної відповідальності сторін трудового договору.Підставою виникнення матеріальної відповідальності є трудове майнове правопорушення, тобто винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обовязків, що призвело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні. Невиконання сторонами трудового договору цих обовязків може привести до заподіяння шкоди і притягнення до матеріальної відповідальності.[17,С.293] Такими умовами є: - наявність прямої дійсної шкоди, під якою потрібно розуміти втрату, погіршення або пониження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації зробити витрати на відновлення, придбання майна або інших цінностей або зробити зайві виплати. Щодо прямої дійсної шкоди, заподіяної працівникові незаконними діями (бездіяльністю) власника чи уповноваженого ним органу, то під нею слід розуміти втрачений працівником заробіток за час вимушеного прогулу при незаконному звільненні, переведенні, затримці видачі трудової книжки при звільненні; витрати, повязані з ушкодженням здоровя внаслідок трудового каліцтва чи професійної хвороби (втрачений заробіток, додаткове харчування, придбання ліків, санаторно-курортне лікування, відшкодування моральної шкоди та ін.); вартість особистих речей працівника, які зіпсовані чи знищені (викрадені) внаслідок незабезпечення їх збереження власником; До протиправних дій власника (уповноваженого ним органу) можна віднести такі, як незабезпечення здорових і безпечних умов праці, умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного збереження майна, незаконні звільнення, переведення, відсторонення від роботи тощо;Крім трудового договору між працівником і підприємством може бути укладений письмовий договір про прийняття працівником на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Таким чином, повну матеріальну відповідальність несе працівник, посада якого зазначена в спеціальному переліку, коли з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність і коли шкода заподіяна незабезпеченням цілості майна або інших цінностей, що передані йому для зберігання або для інших цілей.
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Матеріальна відповідальність як інститут трудового права
1.1 Поняття матеріальної відповідальності та її відмінність від майнової відповідальності
1.2 Підстави та умови настання матеріальної відповідальності
Розділ ІІ. Види матеріальної відповідальності
2.1 Повна матеріальна відповідальність
2.2 Обмежена матеріальна відповідальність
Розділ ІІІ. Порядок притягнення до матеріальної відповідальності