Поняття лізингу, його суб’єкти та об’єкти. Види, форми та функції лізингу. Аналіз правової бази проведення лізингових операцій комерційними банками в Україні. Методичні основи розрахунків лізингових платежів. Розвиток та перспективи лізингу в Україні.
Аннотация к работе
Сьогодні в Україні існує велика потреба у оновленні матеріальної бази та модернізації, розширенні основних фондів вітчизняних підприємств. Одним з найбільш ефективних таких методів в Україні може стати лізинг, зокрема банковський. Крім того, для банку існує ряд переваг форми лізингового кредитування від звичайного, наприклад, зменшення ризиків по цих операціях, розширення клієнтури банку і т.д.За визначенням, що дається у законі України “Про лізинг”, лізинг визначається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. В той же час за формою лізинг зовні є схожим на комерційний кредит, але є й суттєві різниці: при комерційному кредитуванні одночасно з передачею товарів у тимчасове користування, передається і право власності на них; при лізингу ж право користування майном відокремлено від права володіння ним. Від оренди лізинг відрізняється наявністю не двох, а як мінімум трьох сторін в угоді (субєктів лізингу ми розглянемо нище); на відміну від оренди, при лізингу має місце інвестування власних чи запозичених коштів-тобто спеціальне придбання обєкту для здачі його в лізинг; відповідальність перед лізингодавцем за виявлені недоліки обєкту лізингу лізингоодержувач несе лише тоді, коли він сам приймав участь у виборі продавця (постачальника) цього обєкту. Згідно до закону України “Про лізинг”, обєктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, засоби телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). За ступенем окупності майна виділяють: лізинг з повною окупністю, при якому впродовж строку дії одного договору відбувається повна виплата лізингодавцеві вартості майна, що здається в лізинг; та лізинг з неповною окупністю, коли впродовж строку дії одного договору окупається тільки частина вартості майна.Вперше лізинг було згадано у п.9 ч.1 ст.3 Закону України “Про банки та банківську діяльність ”, де банкам дозволяється здійснювати «придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг)». У законі, зокрема, наведені визначення лізингу, фінансового та оперативного лізингу, субєктів та обєктів лізингу, у ст.7-18 фактично розглядається зміст договору лізингу, права і обовязки сторін. Верховна Рада України своєю постановою «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України «Про лізинг» № 2009-ІІІ від 05.10.2000 року, прийняла у першому читанні нову редакцію закону. Треба відмітити, що проведення лізингових операцій банками (при використанні безпосередньої форми участі банку у лізингових операціях) у своїй структурі відрізняється від проведення таких операцій лізинговими компаніями тим, що при цьому особа лізингодавця і банку “злита в одну” (за виключенням випадків особливо складних угод, коли у їх фінансуванні приймають участь декілька банків), отже, є відсутніми відносини кредиту лізингодавця та фінансуючої банківської установи, та відповідними випливаючими з цього особливостями сплати лізингових платежів (величина плати за використані кредитні ресурси відсутня, є тільки комісійні виплати). В залежності від застосовуваного методу нарахування лізингових платежів розрізняють платежі з фіксованою загальною сумою-лізингова плата тут включає амортизаційні відрахування від вартості обладання у лізингу, плату за користування запозиченими коштами, суму комісійної винагороди лізингодавцю та плату за надані ним додаткові послуги по угоді; платежі з авансом - коли лізингоодержувач спочатку надає лізингодавцю аванс у момент підписання угоди, а потім сплачує суму лізингових платежів за мінусом авансу; мінімальні платежі - це сума всіх лізингових платежів за весь період лізингу, плюс сума виплати після закінчення терміну дії угоди для викупу майна у власність; невизначені платежі - розрахунок яких базується на деякому встановленому в угоді відсотку, визначеному на підставі обєму реалізації продукції, виробленої на даному обладнанні, суми отриманого прибутку від такої реалізаціїі т.ін.Ситуація почала мінятися з грудня 1997, коли в Україні стали прийматися законодавчі акти відносно лізингу. Залучення міжнародних фінансових агентств для кредитування фінансових установ, у тому числі і лізингових компаній, на умовах довгострокового кредитування повинне стати одним з основних елементів стратегії стимулювання розвитку лізингу в Україні.